Вучич заявляє про можливий напад: Балкани готуються до ескалації

Напруженість досягла апогею 18 березня 2025 року, коли Хорватія, Албанія та Косово підписали спільну декларацію про співпрацю в галузі оборони у Тирані. Цей документ, спрямований на зміцнення безпеки та оперативної сумісності збройних сил, був сприйнятий Белградом як пряма загроза. Президент Вучич уважно стежив за цими подіями, розцінюючи їх як можливу підготовку до нападу на його країну.

Александар Вучич, виступаючи в інтерв'ю RTS, заявив, що Сербія готується до нападу. Він підкреслив, що потенційні агресори «чекають слушного моменту», вірогідно, світового хаосу. Паралельно Сербія активно зміцнює свій оборонний потенціал, демонструючи готовність до будь-яких викликів. За словами Вучича, країна володіє сучасними системами озброєння.

Серед озброєння Сербії – китайські гіперзвукові ракети класу «повітря-земля», які мають дальність дії до 400 км. Вучич назвав їх одними з найбільш передових систем. Такий арсенал, на його думку, є суттєвим стримуючим фактором. Водночас він зазначив, що Сербія підтримує добрі відносини з НАТО, зберігаючи при цьому військовий нейтралітет.

Коментуючи відносини з Хорватією, президент Сербії звинуватив Загреб у спробах підірвати державність Сербії та втручанні у її внутрішні справи протягом останніх півтора року. Це підкреслює глибокі й застарілі конфлікти між країнами. Сербський міністр оборони Братислав Гасич назвав підписання тристоронньої декларації «провокаційною ініціативою» та висловив упевненість у правильності стратегічних інвестицій у модернізацію Збройних сил Сербії.

Міністр закордонних справ Косова Доніка Гервалла-Шварц, зі свого боку, засудила «погрози Сербії» та звинуватила Белград у гегемоністській політиці. Вона також нагадала про угоду між Косовом та Сербією, досягнуту у лютому 2023 року за сприяння ЄС, яка передбачала нормалізацію відносин на основі взаємної поваги до незалежності та територіальної цілісності обох сторін. Проте, як констатувала Гервалла-Шварц, ця угода здебільшого залишається нереалізованою.

Заяви сербського лідера пролунали на тлі триваючих дебатів про політику безпеки і оборони на Західних Балканах. Останніми роками тут посилилися військова модернізація та політична напруженість. Військове співробітництво Хорватії, Косова та Албанії викликало дипломатичний конфлікт із сусідньою Сербією, яка досі вважає Косово частиною своєї території та не визнає його незалежності. Ця позиція додає пального у вогонь регіональних протиріч.

Міністр оборони Хорватії, Іван Анусич, заявив, що Хорватії не потрібен дозвіл Сербії для підписання будь-яких документів. Він підкреслив, що часи, коли Загреб запитував схвалення Белграда, давно минули. Анусич пояснив, що співпраця з Албанією і Косовом зосереджена на обміні знаннями та підтримці євроатлантичних устремлінь цих країн, а також на спільних діях у відповідь на виклики безпеці та гібридні загрози, що загрожують регіональній стабільності.

«Вони чекають відповідного моменту. Ми готуємося до їхньої атаки», — заявив Александар Вучич в інтерв'ю RTS, говорячи про трьохсторонню декларацію про співпрацю в галузі оборони, підписану Хорватією, Албанією та Косовом.

«У нас є китайські гіперзвукові ракети класу 'повітря-земля' з дальністю дії до 400 кілометрів», — підкреслив Вучич, назвавши їх одними з найбільш передових систем озброєння, що є в арсеналі Сербії.

«Ми є незалежною державою вже 35 років і пережили п'ять років агресії та політики, яка просувала саме такий наратив», — сказав міністр оборони Хорватії Іван Анусич, коментуючи право Загреба підписувати документи без дозволу Белграда.

Незважаючи на взаємні звинувачення та демонстрацію військової могутності, дипломатичні зусилля щодо нормалізації відносин на Балканах тривають. Проте, постійні напружені заяви та продовження військової співпраці в регіоні підтримують високий рівень невизначеності, залишаючи відкритими питання про подальший розвиток подій та стабільність на Західних Балканах.