/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F462024837a7658721420c569b996a9b4.jpg)
Трамп вимагає відставки президента Куби: нові деталі та економічний тиск
Переговори між американськими та кубинськими посадовцями, що відбувались останнім часом, стали ареною для несподіваної вимоги Вашингтона: відставки чинного президента Куби Мігеля Діаса-Канеля. Хоча адміністрація Трампа не формулювала це як ультиматум, сигнал американської сторони був чітким: його відхід відкриє шлях до продуктивних угод.
Мігель Діас-Канель, якому 65 років і який очолює Кубу з 2018 року, а також є президентом Комуністичної партії, вважається номінальним лідером без справжнього політичного чи економічного контролю. Він був призначений наступником Рауля Кастро, брата Фіделя, який у 94-річному віці все ще зберігає значний вплив.
Вашингтон розглядає усунення Діаса-Канеля як можливість досягти структурних економічних змін, які, на думку деяких посадовців адміністрації Трампа, він, як прихильник жорсткої лінії, навряд чи підтримає. Американці також наполягають на усуненні деяких старших посадовців, відданих ідеям Фіделя Кастро, та звільненні політичних в'язнів. Ці кроки покликані поступово відкрити економіку Куби для американських бізнесменів та компаній.
Кубинська сторона, хоч і визнає проблематичність нинішнього президентства, наполягає, що зміни у владі не мають виглядати як рішення, продиктоване Вашингтоном. Важливу роль у переговорах відіграє Рауль Гільєрмо Родрігес Кастро, онук Рауля Кастро. Він веде прямий діалог з державним секретарем США Марко Рубіо і, ймовірно, продовжуватиме керувати урядом за лаштунками, навіть якщо країну очолить інша особа, яка не носить прізвище Кастро.
Недавній масштабний блекаут, що повністю вивів з ладу енергосистему Куби, та зростаюче невдоволення кубинців щодо економічних умов лише посилили тиск на уряд. Діас-Канель на 90-хвилинній пресконференції визнав факт переговорів зі США, звинувативши у тривалих відключеннях електроенергії торговельне ембарго Вашингтона.
Адміністрація Трампа прагне досягти зміни влади на Кубі без військового втручання, як це було у Венесуелі. Це дозволило б Трампу заявити, що він усунув лідера лівого уряду, який довго протистояв США, що стало б символічною перемогою для нього. Водночас, деякі політики у Флориді та кубинські емігранти в США, які прагнуть більш масштабних політичних трансформацій, можуть вимагати від Трампа більш активних дій.
Інформацію про вимоги США до Куби повідомили The New York Times та The New York Times. Адміністрація Трампа від початку своєї каденції демонструвала жорстку позицію щодо Куби, намагаючись чинити тиск на її уряд. Наприклад, 11 січня 2026 року Трамп закликав владу Куби укласти угоду зі США, попередивши про повне припинення постачання нафти та грошей на острів. Politico писало, що у Трампа розглядають тактики для зміни режиму на Кубі, зокрема нафтову блокаду. А 29 січня Трамп підписав указ, яким запровадив надзвичайний стан через політику та дії уряду Куби, які становлять загрозу для Штатів.
Значний вплив на Кубі зберігає військовий бізнес-конгломерат GAESA, який контролює ключові сектори економіки, зокрема туризм і роздрібну торгівлю. Серед інших пропозицій США було також приватизація нафтового сектору Куби, проти чого Гавана виступає, побоюючись посилення впливу Вашингтона. Раніше президент США також заявляв, що бачить можливість «дружнього захоплення Куби», а 27 лютого висловив впевненість, що матиме честь «захопити Кубу», додавши, що зможе робити з нею «все, що захоче».
«Я справді вірю, що матиму честь захопити Кубу», — заявив пан Трамп у понеділок журналістам в Овальному кабінеті.
Напруга між США та Кубою продовжує зростати, і вимоги адміністрації Трампа щодо зміни керівництва Куби мають потенціал докорінно вплинути на політичний та економічний ландшафт острова. Подальший розвиток подій залежить від здатності сторін знайти компроміс, який врахує як інтереси Вашингтона, так і суверенні прагнення Гавани.

