Виступ балерини-путіністки Захарової скасували в Римі на тлі протестів

Напередодні заходу у Римі новина про участь Світлани Захарової, прими Великого театру та відомої прихильниці президента РФ Володимира Путіна, викликала значний суспільний резонанс. Особливе обурення висловила українська громада в Італії, яка організувала протести, вимагаючи виключити балерину з програми.

Організатори гала-концерту «Les Etoiles» зіткнулися з дилемою. З одного боку, вони прагнули налагодити зв’язки через мистецтво, з іншого — отримали офіційні звернення, які наголошували на символічній відповідальності культурних установ. Рішення про скасування виступу було ухвалено через ризик того, що подію «неправильно зрозуміють або зловживатимуть», а також через можливість суперечливої реакції публіки.

Це не перший випадок, коли участь Захарової викликає дискусії. У січні її виключили з фестивалю мистецтв у Флоренції після заперечень посольства України. Також у 2024 році Світлана Захарова, яка народилася в Луцьку, але збудувала кар'єру в Росії та стала членом партії «Єдина Росія», набула статусу довіреної особи Володимира Путіна, що посилило критику на її адресу.

Рішення про скасування виступу викликало хвилю коментарів в Італії. Віцепрем'єр Маттео Сальвіні розкритикував його, назвавши «русофобією». Він заявив, що «виключення російських танцюристів, художників чи спортсменів не вирішує конфлікт, а лише ускладнює його». Партія Сальвіні, «Ліга», до війни в Україні мала тісні зв'язки з російською «Єдиною Росією».

Італійські організації неодноразово намагалися запросити російських артистів, але змушені були відступати перед обличчям критики. Минулого року в Казерті скасували концерт під керівництвом російського диригента Валерія Гергієва, а в Румунії — виступ оперної співачки Анни Нетребко. Це свідчить про зростаючий тиск на культурні установи щодо відмови від співпраці з діячами, які підтримують агресивну політику Росії.

Скандал навколо Захарової не є поодиноким випадком. Наразі існує інша суперечка щодо участі Росії у 61-й Венеційській бієнале 2026 року, російський павільйон якої був закритий після вторгнення Москви в Україну у 2022 році. Понад два десятки країн підписали лист протесту проти цієї участі, а Європейська комісія пригрозила позбавити Бієнале грантових коштів ЄС у разі відкриття російського павільйону.

На тлі цієї ситуації генеральний директор Національної опери України Петро Чуприна пояснив, що театр повністю вилучив твори російських композиторів зі свого репертуару з початку повномасштабного вторгнення. Ця позиція йде врозріз з такими гастролями, як виступи провідних солістів Національної опери України імені Тараса Шевченка Наталії Мацак та її чоловіка Сергія Кривоконя, які гастролюють країнами Європи з балетом «Лебедине озеро» Петра Чайковського.

Конфлікт, що розгорівся у Римі, є частиною ширшої дискусії щодо ролі культури в політичному протистоянні. З одного боку, лунають заклики до «деполітизації мистецтва», з іншого — критики наголошують на неприпустимості толерування тих, хто публічно підтримує агресію. Цей інцидент зайвий раз демонструє, що мистецтво не існує поза політичним контекстом, особливо коли йдеться про міжнародні відносини та конфлікти.

Організатори заходу заявили, що існує ризик того, що подію «неправильно зрозуміють або зловживатимуть», попри їхню надію налагодити зв’язки через мистецтво, як повідомило інформаційне агентство Reuters 17 березня.

Віцепрем'єр Італії Маттео Сальвіні, висловлюючи свою думку, наголосив: «Ми повинні докласти зусиль, щоб покласти край цій війні. Виняток російських танцюристів, художників чи спортсменів не вирішує конфлікт, а лише ускладнює його».

Подальша доля подібних культурних обмінів залишається невизначеною. Цей випадок показав, що культурна дипломатія в сучасних умовах є складною та багатогранною, вимагаючи чутливості до суспільних настроїв та політичних реалій.