Патріоти чи зрадники: іранська опозиція пояснила свою роль у війні з Іраком

Організація моджахедів іранського народу (MEK) категорично відкидає популярні звинувачення у зраді та співпраці з режимом Саддама Хусейна під час кривавої ірано-іракської війни. Представники опозиції стверджують, що їхньою головною метою було встановлення миру в регіоні, а їхні самостійні військові дії були спрямовані виключно проти Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).

Про це заявив член Національної ради опору Ірану (NCRI) Алі Сафаві у розмові з журналістом Роландом Оліфантом під час подкасту видання The Telegraph "Iran the latest".

Відповідаючи на гостре питання ведучого про те, що багато іранців вважають MEK зрадниками через участь у вторгненні до Ірану з території Іраку, Сафаві запропонував детальний історичний контекст. "Коли Ірак вторгся в Іран, MEK засудила це. Вона випустила заяву в листопаді 1980 року, засуджуючи вторгнення Іраку", - підкреслив він. Опозиціонер нагадав, що сили організації билися проти іракців у Хорремшехрі, зазнавали втрат, а тисячі членів MEK утримувалися як військовополонені в Іраку аж до 1989 року. "Тому немає жодних сумнівів, що ми як патріотичні іранці виступали проти вторгнення в нашу країну", - запевнив Сафаві. Ситуація змінилася лише після 1982 року, коли іракські сили відійшли за міжнародні кордони і були готові до переговорів.

З цього моменту, за словами Сафаві, характер конфлікту кардинально змінився. "Багато іранців вважають, що війна більше не була патріотичною війною, це була війна Хаменеї. Пам'ятайте, що мантрою Хаменеї було звільнення Єрусалиму через Кербелу", - зазначив він, наголосивши, що 80% втрат у війні припали саме на період після 1982 року. MEK, яка на той час перебувала у Франції, запропонувала мирний план на основі Алжирської угоди 1975 року, який Ірак прийняв, але Хаменеї відкинув. Лише після цього організація перемістилася до Іраку. "Нашою місією було принести мир у цей конфлікт", - заявив Сафаві.

Що стосується військових дій, він наголосив на абсолютній автономії їхніх підрозділів: "В усіх цих операціях вона діяла незалежно від іракського уряду і націлювалася на революційну гвардію". Під час останнього наступу у липні 1988 року сили MEK просунулися на 170 кілометрів вглиб Ірану, що, за словами Сафаві, стало можливим завдяки широкій підтримці місцевого населення.