Кремль відмовився від переговорів 21 березня: Чому Росія не поїхала до США?

На початку березня українська делегація, до складу якої входили міністр оборони Рустем Умєров, очільник ГУР Кирило Буданов, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, вирушила до Сполучених Штатів. Їхня мета була чіткою: обговорити безпекові домовленості, системи ППО та шляхи завершення війни з Росією. Атмосфера була напруженою, але сповненою надії на досягнення бодай якихось результатів.

Ще раніше президент України Володимир Зеленський попереджав про можливі перешкоди, висловлюючи "погане передчуття" щодо переговорів через зміщення уваги США на ситуацію в Ірані. Це стало своєрідним передвісником того, що переговорний процес може бути не таким простим, як здавалося на перший погляд.

20 березня речник Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання журналістів, твердо заявив, що Росія не планує брати участь у зустрічі. Він наголосив, що це будуть суто двосторонні переговори між українцями та американцями.

Водночас Пєсков висловив надію, що пауза в переговорах є тимчасовою і що тристоронній формат буде відновлений найближчим часом. Однак він не зміг уточнити, де саме можуть пройти такі переговори. Попередній раунд тристоронніх переговорів відбувся у Женеві 17-18 лютого, а 9 березня Володимир Зеленський повідомив, що американська сторона запропонувала відкласти такі переговори через події довкола Ірану.

Крім того, російська сторона висунула умову для так званого «енергетичного перемир'я», вимагаючи від Києва безумовно припинити удари по енергетичній інфраструктурі та припинити «енергетичний шантаж інших країн».

Наразі ситуація залишається невизначеною. Хоча російська сторона висловила сподівання на відновлення тристороннього формату, чітких домовленостей щодо місця та часу зустрічі немає. Ця пауза підкреслює складність та багатогранність переговорного процесу, який постійно стикається з новими викликами та непередбачуваними змінами.

Переговори між Україною та США неодноразово відкладалися через війну на Близькому Сході. Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначав, що увага Сполучених Штатів до Близького Сходу дозволила Росії покращити свою економічну ситуацію, що, своєю чергою, знизило інтерес Москви до переговорів. Президент Зеленський також зауважував, що Росія може повернутися до переговорів із сильнішою позицією.

Одночасно спецпосланець президента США Джон Коул під час візиту до Мінська оголосив про послаблення обмежень проти Білінвестбанку, Банку розвитку Білорусі, Міністерства фінансів Білорусі, Білоруськалію та Білоруської калійної компанії. Це рішення викликало питання щодо послідовності міжнародної політики та її впливу на переговорний процес.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив: «Ні, це будуть двосторонні контакти українців з американцями».

Згодом він додав: «Ця пауза тимчасова. Ми сподіваємося, що вона тимчасова. Я маю на увазі продовження тристороннього формату. Ми сподіваємося на те, що найближчим часом ми зможемо продовжити ці переговори», — такі заяви прозвучали з Москви.

На тлі відмови Росії від участі в переговорах у Вашингтоні, перспективи мирного врегулювання залишаються туманними. Міжнародна динаміка, що змінюється, та вимоги сторін створюють складне полотно, на якому пошук компромісів є справжнім викликом. Майбутнє переговорів залежить від готовності всіх учасників до гнучкості та прагнення до реального миру, а не лише до з'ясування позицій.