Скандал в ЄС: Угорщину обмежують у обговоренні конфіденційних питань через витоки до Росії

Ситуація загострилася, коли країни Євросоюзу почали обмежувати доступ Угорщини до обговорення конфіденційних матеріалів. Це рішення ґрунтується на зростаючих побоюваннях, що Будапешт може "зливати" інформацію, отриману під час закритих переговорів, російській стороні. Замість традиційних нарад з усіма державами-членами, ЄС почав організовувати вужчі формати засідань.

Ці засідання, які проводяться у різних менших форматах – E3, E4, E7, E8, Веймар, NB8, JEF тощо – мають на меті не допустити угорську владу до подробиць конфіденційних обговорень. Цифри після літер вказують на кількість держав, які є лідерами у відповідній групі, наприклад, NB8 – це вісім країн Північної Європи та Балтії. Такі заходи є прямою відповіддю на підозри щодо лояльності Угорщини.

Ця практика вже мала прецеденти. Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс нагадав, що напередодні важливого саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році делегати вирішили виключити представників Угорщини з обговорення чутливих питань, оскільки існували схожі ризики витоку інформації.

Дипломати ЄС не висловлюють здивування такими новинами, хоча формальної відповіді блоку на нові звинувачення поки що не буде. Однією з причин називають можливий вплив на вибори в Угорщині 12 квітня. Однак, за словами одного з джерел Politico, ця ситуація "підриває довіру, співпрацю та цілісність Європейського Союзу".

Якщо нинішній прем'єр-міністр Угорщини залишиться при владі після виборів, ЄС доведеться шукати інші способи вирішення цієї проблеми. Також обговорюється можливість засекречування частини інформації та документів, що, хоч і "не є панацеєю", може слугувати стримувальними факторами проти витоків і дозволить автоматизувати розслідування у разі їх виникнення.

Нещодавно так звана "Бухарестська дев'ятка" на східному фланзі НАТО розглядала можливість виключення Будапешта з цього формату у 2027 році. Це рішення пов'язане з нездатністю Угорщини домовитись про підтримку України. Ці обставини лише посилюють загальне уявлення про неконструктивну позицію Угорщини на міжнародній арені.

Раніше італійська прем'єрка Джорджа Мелоні заявляла, що "розуміє" позицію угорського прем'єр-міністра в конфлікті, пов'язаному з Україною. Крім того, з'явилися повідомлення, що росіяни пропонували угорському лідерові інсценувати замах і звинуватити в усьому Україну. Ці дані лише додають сумніви щодо справжніх намірів Будапешта.

"Загалом, саме не надто лояльні держави-члени є головною причиною того, що більшість відповідної європейської дипломатії зараз відбувається в різних менших форматах — E3, E4, E7, E8, Веймар, NB8, JEF тощо", — розповіло джерело видання Politico.

"Це підриває довіру, співпрацю і цілісність Європейського Союзу. Це жахлива ситуація. Якщо він (Орбан, — ред.) залишиться при владі після виборів, думаю, ЄС доведеться шукати інші способи вирішення цієї проблеми", — наголосило вже інше джерело, на яке пише Politico.

Ця складна ситуація відображає глибоку кризу довіри всередині Європейського Союзу. Подальший розвиток подій, імовірно, залежатиме від результатів майбутніх виборів в Угорщині та готовності ЄС знаходити ефективні механізми для захисту своєї безпеки та цілісності, зберігаючи при цьому демократичні принципи.