Парламент Литви не підтримав заборону голосувати росіянам та білорусам

На початку 2022 року, на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Литві почали активно обговорювати питання національної безпеки, зокрема щодо впливу іноземних громадян на внутрішні політичні процеси. Ця дискусія набула особливої гостроти у зв'язку з попередженнями Департаменту державної безпеки про використання ворожими державами своєї діаспори для впливу на демократію.

Депутатка Даля Асавічюте-Гружаускене, одна з авторок ініціативи, виступила з пропозицією внести зміни до Конституції та Виборчого кодексу. Її мотивація полягала в тому, що Росія не лише веде війну, а й активно втручається у вибори інших країн, використовуючи різні методи — від кібератак до фінансування проросійських сил. Запропоновані зміни дозволили б голосувати та балотуватися лише громадянам Литви або країн, які відповідають "європейським і трансатлантичним інтеграційним критеріям".

Пропозиція викликала гостру дискусію в парламенті. На момент муніципальних виборів 2023 року у Литві постійну посвідку на проживання мали близько 21 650 іноземних громадян. Серед них 2476 були громадянами Європейського Союзу, а майже 17 000 — з країн, що не входять до блоку, включаючи 8800 росіян та понад 3000 білорусів. Однак на виборах проголосували лише менше 4300 іноземних громадян.

Під час голосування 24 березня 28 депутатів висловилися "за", ще 28 — "проти", а 14 — утрималися, що призвело до відхилення поправки. Таким чином, пропозиція не набрала необхідної кількості голосів для прийняття. Це рішення залишило чинним поточне литовське законодавство, яке дозволяє всім постійним мешканцям муніципалітету, включаючи іноземних громадян з посвідкою на проживання, брати участь у місцевих виборах.

Ситуація з розглядом поправки проілюструвала складність балансування між демократичними правами та питаннями національної безпеки. Хоча ініціатива була спрямована на захист від зовнішнього втручання, її відхилення підкреслило відсутність єдиної думки серед законодавців щодо цієї делікатної теми. Це рішення також показало, що навіть за умов військової агресії та побоювань Литва зберігає прагнення до дотримання прав і свобод резидентів.

Це рішення викликало подальші роздуми про те, як Литва планує діяти в майбутньому щодо питань національної безпеки та іноземного впливу, зберігаючи при цьому свої демократичні цінності. Історія з можливим позбавленням посвідки на проживання соратника Навального Волкова в січні 2026 року, незважаючи на прем'єр-міністерські заяви про неприйнятність його висловлювань щодо українських посадовців, стала ще одним прикладом складності й багатогранності подібних випадків.

Питання втручання Росії у вибори різних країн, включно з європейськими державами, не є унікальним для Литви. Москва активно використовує політичний, фінансовий та інформаційний вплив для дестабілізації, підтримки проросійських сил та маніпулювання результатами. Це включає кібератаки, поширення дезінформації та фінансування певних політичних діячів, як це відбувалося, наприклад, у Румунії та Угорщині. Така тактика створює додаткові виклики для демократичних країн, які прагнуть захистити свою незалежність та суверенітет.

Згідно з інформацією на січень 2026 року, кількість іноземних резидентів із постійним статусом у Литві зросла до 24 545 осіб. Близько 19 тисяч з них були вихідцями з країн, які не є членами ЄС. При цьому кількість громадян Росії, що проживають у Литві, зменшилася до 8398 осіб, тоді як число громадян Білорусі зросло до близько 4000 осіб. Ці дані показують динаміку міграційних процесів та зміну демографічного складу іноземних громадян у країні, що також може впливати на політичні та безпекові міркування.

Депутатка Даля Асавічюте-Гружаускене підкреслила: "Ми бачимо, що Росія веде не тільки звичайну війну в Україні, а й активно втручається у вибори. Оцінки загроз, проведені Департаментом державної безпеки, наголошують, що ворожі держави використовують свою діаспору для впливу на наші демократичні процеси".

За словами пані Асавічюте-Гружаускене, попри те, що на останніх муніципальних виборах менше 4300 іноземних громадян скористалися своїм правом голосу, "пріоритет має надаватися питанням національної безпеки".

Результати голосування в литовському парламенті відображають глибоке розходження між бажанням захистити національну безпеку та принципами демократії. Попри відхилення поправки, дебати залишаються актуальними, оскільки Литва продовжує шукати баланс між відкритістю суспільства та необхідністю протистояти зовнішнім загрозам у мінливому геополітичному ландшафті. Вирішення цього питання вимагатиме подальших обговорень та зважених рішень.