Ганьба чи безсилля? МЗС розкритикувало ЮНЕСКО за реакцію на удар по Львову

Тієї доленосної ночі російські "Шахеди" атакували Львів, спричинивши масштабні руйнування та поранення серед мирного населення. Серед постраждалих об'єктів — житлові будинки, Церква святого Андрія та, що особливо важливо, будівля в районі Бернардинського монастиря, яка є частиною об'єкта Всесвітньої спадщини "Ансамбль історичного центру Львова". Кадри атаки швидко облетіли інтернет, демонструючи трагічні наслідки.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга одразу ж заявив, що це не просто удар по будівлях, а "удар по всесвітній спадщині ЮНЕСКО, удар безпосередньо по ЮНЕСКО як організації, удар по всіх у світі, кому не байдужа культурна спадщина". Він закликав до жорсткої міжнародної реакції та домовився з експертами ЮНЕСКО про візит до Львова для оцінки руйнувань, які Росія завдала як по історичних пам’ятках, так і по звичайних житлових спорудах.

Через понад 12 годин ЮНЕСКО все ж відреагувала на атаку, висловивши "глибоку стурбованість" ударами 24 березня по будівлі в районі Бернардинського монастиря. У своїй заяві організація нагадала про положення Гаазької конвенції 1954 року та Конвенції про всесвітню спадщину 1972 року, які закликають сторони до охорони культурних цінностей. ЮНЕСКО також висловила готовність надати підтримку владі України в оцінці пошкоджень та наданні екстреної допомоги.

Однак у цій заяві не було згадано Росію як відповідальну сторону за атаку. Це викликало обурення в Міністерстві закордонних справ України, представники якого на брифінгу 25 березня назвали таку реакцію "ганьбою". Вони наголосили, що відсутність прямого обвинувачення є неприпустимою, враховуючи наявність численних доказів.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що така позиція є "вироком дисфункціональності цієї організації, нездатності називати речі своїми іменами". Він також зазначив, що українська протиповітряна оборона "сьогодні робить більший внесок у захист всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, ніж ЮНЕСКО як вся організація разом узята". Це твердження пролунало після того, як мер Львова Андрій повідомив про 27 постраждалих та висловив запитання до системи ППО, за що згодом вибачився перед військовими.

Україна продовжує вимагати від ЮНЕСКО рішучих дій та ініціювання санкцій проти Російської Федерації у сфері культури. Міністерство закордонних справ та громадськість очікують, що міжнародна організація нарешті повною мірою визнає агресора та вживе всіх необхідних заходів для захисту світової культурної спадщини.

Більше наших фото можна купити тут.

Гаазька конвенція 1954 року та Конвенція про всесвітню спадщину 1972 року є ключовими міжнародними документами, які забезпечують захист культурних цінностей під час збройних конфліктів. Вони зобов'язують усі сторони конфлікту утримуватися від дій, що можуть завдати шкоди пам'яткам світової спадщини. Однак постійні атаки з боку Росії є систематичним порушенням цих міжнародних норм.

Подібні інциденти ставлять під сумнів нинішню роль та ефективність міжнародних організацій у збереженні культурної спадщини в умовах військової агресії. Реакція, яка не називає винуватця, підриває довіру та показує нездатність адекватно відповідати на загрози світовій культурі. Тим часом українські військові та цивільні продовжують захищати свою спадщину, часто без належної міжнародної підтримки.

Представник МЗС України Георгій Тихий під час брифінгу, який передає "РБК-Україна", заявив: "Це ганьба, що тут сказати. Якщо не можуть згадати навіть хто завдав удару, і це просто якісь абстрактні удари якихось інопланетян по Львову, ну, про що тут говорити? На жаль, це вирок дисфункціональності цієї організації, нездатності називати речі своїми іменами."

Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, наголосив: "Росія не просто завдала удару по будівлях у центрі Львова. Це удар по всесвітній спадщині ЮНЕСКО, по самій організації та по всіх, кому небайдужа культурна спадщина".

Інцидент у Львові став черговим прикладом того, як культурна спадщина опиняється під загрозою в умовах війни, та як міжнародні організації стикаються з викликами своєї ефективності. Це також нагадування про важливість міжнародної солідарності та рішучих дій для захисту нашого спільного культурного надбання. Чи зможе ЮНЕСКО змінити свою позицію і виступити з чіткою заявою, яка назве агресора, покаже подальший розвиток подій та вплив України на міжнародну спільноту. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". Також стежте за "5 канал" у Telegram.