Олександра Давиденко: Жінка-кулеметниця стала першим Героєм України в Нацгвардії

Напередодні 12-ї річниці створення Національної гвардії України, Президент Володимир Зеленський зустрівся з військовослужбовцями, щоб відзначити їхні заслуги. Серед нагороджених була й Олександра Давиденко, яка отримала найвищу державну нагороду — орден "Золота Зірка". Це стало знаковою подією, адже раніше жодна жінка у лавах Нацгвардії не отримувала такого почесного звання.

Олександра, доєднавшись до армії ще у 2020 році після роботи журналісткою, передбачала повномасштабне вторгнення і відчувала потребу бути корисною країні. Вона [розповідала](https://nsju.org/novini/zhurnalistka-voyin-oleksandra-davydenko-ya-duzhe-hochu-zdobuty-peremogu-hochu-dozhyty-do-peremogy-shhob-govoryty-i-praczyuvaty-za-tyh-hto-ne-dijshov/), що не могла залишатися осторонь, коли її країна потребувала захисту, і вирішила вчитися стріляти. Її мотивацією було бажання говорити за тих, хто вже не може, і бачити Україну такою, якою її мріяли ті, хто віддав своє життя.

З перших днів повномасштабного вторгнення РФ, Олександра добровільно мобілізувалася. Її бойовий шлях відзначився участю в обороні Донеччини, де вона 42 дні тримала позиції в умовах тактичного оточення, зокрема в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району. Міністр внутрішніх справ [Ігор Клименко](https://t.me/Klymenko_MVS/2264) зазначив, що загалом понад 17 тисяч гвардійців були нагороджені, а 114 військовослужбовців НГУ отримали найвище звання.

Героїзм Олександри "Вирви" проявився, зокрема, у січні на Покровському напрямку, коли вона особисто ліквідувала чотирьох ворожих піхотинців і поранила ще двох під час відбиття наступу. Попри власне поранення, вона евакуювала пораненого побратима з поля бою, що було [повідомлено](https://mvs.gov.ua/news/prezident-ukrayini-nagorodiv-biiciv-nacionalnoyi-gvardiyi-z-nagodi-vidznacennia-12-ricnici-stvorennia?fbclid=IwY2xjawQyQuVleHRuA2FlbQIxMABicmlkETF4TkUyYlA2YWdOeXQzdDQ4c3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHuMi3Z4bkEG61jo6vICVWX2n3DBAK3c2kkLXB_UP813pFbx10S1ZKllMqBnr_aem_wiDxJ1_pnSwndc1VtfI7dQ) у Міністерстві внутрішніх справ. Її самовідданість та професіоналізм на передовій стали прикладом для багатьох.

Наразі Олександра Давиденко продовжує службу в Головному управлінні Національної гвардії України. Центр журналістської солідарності Запоріжжя [повідомили](https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02zxTTVx2csfcKqqVX13QgLCMjC1DWTtBaDTepyFPhprwyVgzyGnA2MzQgwtCuPbal&id=10009148773) про її бойовий шлях, а сама Олександра [присвятила](https://www.facebook.com/oleksandra.davidenko.946476/posts/pfbid03ATWKtyKYYr4gZB1kW7ZMefxetfj1SXvnwaLMgkSiD3jmkjipWGnDrSZQ2rd3a4ul) свою нагороду сестрам, піхотинцям та націоналістам — тим, хто воював, воює і буде воювати.

Ця подія підкреслює зміну ролі жінок у війську та демонструє їхній високий рівень підготовки та витримку в найскладніших умовах фронту.

Історія Олександри Давиденко є частиною ширшої тенденції збільшення ролі жінок у Збройних Силах України. У липні минулого року Кабінет Міністрів України вніс зміни до законодавства, які передбачають автоматичну постановку жінок на військовий облік. Це є свідченням того, що участь жінок у захисті країни стає все більш організованою та визнаною.

Водночас, Олександра Давиденко не єдина, хто отримав нагороди в цей день. Президент також відзначив державними нагородами низку командирів підрозділів та передав "Золоті Зірки" родинам полеглих героїв Олександра Ляпченка та В'ячеслава Шимчука, підкреслюючи вшанування пам'яті та подяку всім, хто став на захист України. Новини про події та війну в Україні також можна відстежувати у мережі WhatsApp або WhatsApp англійською, а також підтримати "5 канал" на "Патреоні".

"Це не лише про особистий подвиг. Це про зміну ролі жінок у війську, про силу характеру і про тих, хто без вагань стає на захист країни," — [наголосив](https://www.facebook.com/ruslan.muzychuk/posts/pfbid0wVJEX4wXrGMjmQLkMCxTp8kPoVVnSp4SXmesWqQf8oa7U6q7rm3rTybtyjw7yf3Ul) речник Нацгвардії Руслан Музичук, коментуючи нагороду Олександри Давиденко.

"Я дуже хочу здобути перемогу. Я дуже хочу дожити до перемоги. І не тому, що просто хочу дожити — я хочу говорити за тих, хто не може вже говорити... Але я маю дожити — для того щоб зробити ту роботу, яку вони вже не можуть, для того, щоб моя країна була такою, якою вони її мріяли бачити," — ділилася Олександра "Вирва" своїми глибокими мотивами у бесіді з НСЖУ.

Історія Олександри Давиденко є потужним свідченням мужності та стійкості української нації, де кожен, незалежно від попередньої професії, готовий стати на захист своєї землі. Її подвиг нагадує про те, що справжній героїзм проявляється не лише на передовій, а й у здатності надихати та представляти тих, хто вже не може говорити.