NASA показало найдетальніший знімки Сатурна за всю історію спостережень

Космічні телескопи NASA створили найдетальніші знімки Сатурна - другої за розміром планети Сонячної системи. Спостереження, проведені за допомогою двох провідних телескопів Габбла та Джеймса Вебба (James Webb і Hubble), дозволили науковцям побачити планету та її відомі кільця з безпрецедентною чіткістю. Про це йдеться на сайті агентства.

Нові знімки, отримані за допомогою космічних телескопів Габбл і Вебб, показують складну атмосферу Сатурна у великій деталізації. Фото Габбла у видимому світлі демонструють тонкі хмарні смуги та відтінкові зміни, тоді як інфрачервоні спостереження Вебба відкривають різні шари атмосфери, дозволяючи вивчати атмосферні бурі та яскраві кільця планети. На відміну від Габбла, який фокусується на верхніх шарах атмосфери, Вебб здатний виявляти хмари й хімічні елементи на різній глибині газового гіганта.

Знімок Габбла від 22 серпня 2024 року дозволив астрономам краще зрозуміти систему кілець і хімічний склад атмосфери Сатурна. На ньому також видно кілька супутників: Янус, Мімас і Епіметей. Нові дані допомагають вченим відстежувати сезонні зміни атмосфери та розвиток атмосферних штормів на планеті.

Знімок Габбла був зроблений у серпні 2024 року в рамках програми OPAL (Outer Planet Atmospheres Legacy), що триває понад десять років, а Вебб зафіксував планету кількома місяцями пізніше, використовуючи Director’s Discretionary Time. Ці дані доповнюють спостереження Cassini з 1997 по 2017 рік.

На нових знімках чітко видно атмосферні особливості Сатурна. На інфрачервоному знімку Вебба простежується довготривалий струмок у верхніх шарах атмосфери - "стрічкова хвиля", яку впливають майже непомітні атмосферні хвилі. Нижче невелика пляма - залишок "Великої весняної бурі" 2010-2012 років. Кілька інших бур у південній півкулі планети також видно на інфрачервоному знімку. Потужні вітри та хвилі під видимим шаром хмар формують ці особливості, роблячи Сатурн природною лабораторією для вивчення динаміки рідин в екстремальних умовах.

Деякі контури відомого шестикутного струмка на північному полюсі, відкритого Voyager у 1981 році, також видно на обох знімках. Цей атмосферний феномен залишається одним із найзагадковіших у Сонячній системі. Через наближення північної зими ми, ймовірно, не побачимо високоякісних знімків цього шестикутника до 2040-х років.

На інфрачервоному знімку Вебба полюси Сатурна сіро-зелені, що може вказувати на присутність аерозолів у верхніх шарах атмосфери або на активність полярних сяйв. Кільця планети виглядають надзвичайно яскравими через високу відбивну здатність водяного льоду. На знімках помітні також тонкі деталі кілець: промені в центральному кільці В, а зовнішнє кільце F виглядає тонким і чітким на знімку Вебба, тоді як у Габбла лише слабко світиться.

Спостереження 2024 року, зроблені з різницею у 14 тижнів, показують планету під час переходу від північного літа до рівнодення 2025 року. Програми, як OPAL, дозволяють відстежувати бурі, смуги та сезонні зміни, а Вебб додає інфрачервоні дані, що розширюють можливості дослідження атмосфери та динамічних процесів Сатурна.

James Webb Space Telescope - провідна космічна наукова обсерваторія світу, що досліджує Сонячну систему, далекі світи навколо інших зірок та структури Всесвіту. Програма міжнародна, під керівництвом NASA разом з ESA та CSA.

Hubble Space Telescope працює понад три десятиліття, роблячи відкриття, що формують наше розуміння Всесвіту. Телескоп - міжнародний проект NASA та ESA, управління та операції здійснює Goddard Space Flight Center.

• 23 березня SciTechDaily писали, що вчені нарешті відкрили місячні зразки з місії "Аполлон" з 1972 року, які понад пів століття зберігалися під суворим контролем. Дослідження виявило хімічні властивості, що кидали виклик давнім уявленням про склад Місяця.  
• 26 лютого NASA показало свіжі знімки туманності PMR 1, який неофіційно називають Туманністю Черепа (Cranium Nebula), привертає увагу своєю формою, що нагадує людський череп або мозок. Фото  зроблені космічним телескопом Джеймса Вебба.