Україна розірвала 116 договорів з РФ, Білоруссю та СНД

Долготривалі зв’язки, що поєднували Україну з пострадянськими державами в рамках СНД, а також двосторонні угоди з Росією та Білоруссю, завжди були предметом обговорень, особливо після 2014 року. Однак, на тлі повномасштабної війни, їх подальше існування стало принципово неприйнятним. Необхідність “розірвати останні юридичні нитки”, як зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, стала очевидною, відображаючи незворотній курс України на інтеграцію до європейських структур.

Ініційований Міністерством закордонних справ процес вимагав ретельного юридичного опрацювання. Команда фахівців МЗС, за підтримки Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та інших урядовців, систематично працювала над тим, щоб переглянути та оцінити кожен договір. Це був не просто формальний акт, а стратегічне рішення, спрямоване на зміцнення національної безпеки та суверенітету.

Переломний момент настав 25 березня, коли Кабінет міністрів ухвалив постанову про припинення дії цих міжнародних договорів. Це рішення охоплює широке коло угод: 25 договорів припинили свою дію повністю, 3 були денонсовані, а з 88 інших міжнародних договорів Україна вийшла. З них 5 стосувалися Російської Федерації, 23 — Республіки Білорусь, 87 були укладені в рамках СНД, а один мав тристоронній формат між Україною, РФ та РБ.

Це рішення є продовженням системної роботи. Раніше, 25 лютого, Президент Володимир Зеленський вже підписав укази про вихід України з 31 міжнародного договору в рамках СНД, включаючи Угоду про створення об’єднаної системи протиповітряної оборони. Крім того, у Верховній Раді зареєстровано 14 законопроєктів, що передбачають припинення дії 74 міжнародних договорів.

Принципова позиція Андрія Сибіги як міністра полягає в тому, щоб “позбуватися всього, що може послаблювати Україну, відрізати все, що колись поєднувало нас із державою-агресором”. Він наголосив на важливості будівництва “серйозної, стратегічної та довгострокової лінії оборони вільного світу” на східному кордоні України, підкреслюючи, що кордон України — це кордон міжнародного права, свободи та європейської цивілізації.

Цей масштабний крок фактично завершує основний етап приведення нормативно-правової бази України у відповідність до реалій війни та її визначального місця в новій архітектурі безпеки Європи. Відтепер міжнародна договірно-правова база України відображатиме зміцнену позицію країни як форпосту міжнародного права та європейських цінностей.

Україна припинила свою участь у статутних органах СНД ще у 2018 році, однак формально залишалася стороною низки міждержавних договорів. Протягом останніх років уряд і парламент активно працювали над денонсацією цих угод, поступово розриваючи юридичні зв'язки з пострадянським простором.

Приклад України наслідують й інші країни регіону. Зокрема, Молдова також почала поступовий вихід з СНД. 11 березня уряд Молдови схвалив денонсацію засадничих документів Співдружності, що стало фінальним кроком у її виході з цієї організації. Це свідчить про загальну тенденцію регіону до переосмислення відносин з пострадянськими структурами.

У Фейсбуці Андрій Сибіга акцентував: «Моє тверде переконання: договірно-правова база України має відповідати реаліям війни та нової безпекової архітектури на європейському континенті. Для цього потрібно розірвати останні юридичні нитки, які колись звʼязували нас з РФ, Білоруссю, так званим «СНД».

Министр також підкреслив: «Це досить ретельний та комплексний юридичний процес, який потребує послідовного опрацювання, і ми системно виконуємо цю роботу».

Повний розрив з колишніми зв’язками є не просто символічним актом, а фундаментальним кроком на шляху України до зміцнення своєї позиції як незалежної європейської держави. Це рішення підкреслює відданість України принципам міжнародного права та її прагнення до побудови майбутнього, вільного від тіней минулого.