Парадокс тріумфу: чому перемога може стати початком кінця держави

В історії існують випадки, коли держава-переможець перестає існувати невдовзі після свого тріумфу через те, що воєнний устрій виявляється нежиттєздатним у мирний час.

Про це повідомив філософ Сергій Дацюк в ефірі політолога Юрія Романенка.

Дацюк наводить приклад Спарти, яка виграла виснажливу війну, що тривала 27 років, але була знищена власною перемогою. "Спарта переможець. І переможець перестав існувати після перемоги, тому що тип його цивілізаційного існування — це воєнний устрій, це мілітарія. Значимі тільки воїни, вони герої, на них все побудовано. Ну, прості землероби, вони ніхто, звати їх ніяк, ними можна жертвувати", - розповідає філософ.

Він проводить паралелі з сучасністю, застерігаючи від перекосу в бік виключної героїзації військових при повному ігноруванні потреб цивільного населення. У Спарті після перемоги вчорашні аскети загрузли в корупції, а соціальна структура розпалася, бо ніхто не хотів годувати воїнів. "У Спарту хлинули багатства, золото, що зруйнувало їх ось цей ось устрій. Вчорашні аскети почали погрязати в корупції. Ну і через 33 роки після перемоги Спарта була наголову розбита Фівами. І все. І закінчилося", - нагадує Дацюк.

Філософ критикує шкільну програму, яка подає спартанців лише як героїв, замовчуючи їхній ганебний фінал. Для України цей приклад має стати застереженням: якщо суспільство будуватиметься лише навколо війни, воно ризикує втратити громадянську основу, без якої будь-яка перемога стає безглуздою. "Школярам розповідають про Спарту у вигляді брехні. Але їм не розповідають ніколи історичну правду, що ось ці ось герої потім обісралися", - підсумовує Сергій Дацюк.