Приховані наслідки: як війна в Ірані змінила погляди 61% американців

Наприкінці лютого Сполучені Штати та Ізраїль здійснили спільні удари по об'єктах в Ірані, що стало початком нової фази конфронтації. У відповідь на ці дії Іран атакував американські бази, розташовані у Кувейті, Об'єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Цей обмін ударами занурив регіон у нову хвилю нестабільності.

Від самого початку цих подій, президент США Дональд Трамп та Військове міністерство наголошували, що для виконання критично важливої місії знадобиться від чотирьох до шести тижнів. Прессекретарка Білого дому Кароліна Лівітт інформувала, що через двадцять п'ять днів армія США випереджає графік виконання своїх обов'язків. Водночас стало відомо, що Пентагон розробляє плани розгортання додаткових трьох тисяч військовослужбовців 82-ї повітряно-десантної дивізії армії США на Близькому Сході, що свідчить про підготовку до можливої ескалації.

Більшість американців критикують продовження військових дій, а думки щодо конфлікту різко розділилися за партійною ознакою. Опитування, проведені Pew Research Center та Університетом Квінніпіак, показують, що 61% респондентів Pew Research Center не схвалюють військові операції США, а 42% опитаних Університетом Квінніпіак вважають, що конфлікт зробить світ менш безпечним. Водночас 78% республіканців вважають, що війна йде успішно, тоді як серед демократів таку позицію підтримують лише 29%.

Серед основних причин невдоволення є зростання цін на бензин. Ормузька протока, яка є найважливішим маршрутом експорту нафти у світі та з'єднує ключових виробників нафти Перської затоки з Оманською затокою та Аравійським морем, була заблокована Іраном 3 березня через загрозу атак. Це призвело до значного збільшення вартості палива. Опитування AP-NORC показало, що 45% дорослих американців "надзвичайно" або "дуже" стурбовані перспективами доступності бензину в найближчі місяці.

На цьому тлі, на тлі зростаючої критики та зростання цін, Трамп заявив про припинення ударів по іранських електростанціях та енергетичній інфраструктурі, посилаючись на "дуже хороші та продуктивні переговори" між США та Іраном. Проте, розбіжності у вимогах сторін створюють перешкоди для швидкого досягнення мирної угоди, що залишає майбутнє конфлікту невизначеним.

Ці події відбуваються напередодні проміжних виборів у листопаді, що робить доступність палива ключовим питанням порядку денного Трампа. Ситуація підкреслює глибокий поділ у американському суспільстві та зростаюче занепокоєння щодо економічних та геополітичних наслідків військових дій.

Після місяця ескалації військових дій американці дедалі більше критикують політику США щодо Ірану, що підтверджено кількома опитуваннями. Як повідомляє Politico, зростають побоювання щодо розростання збройного конфлікту, а ціни на заправках залишаються високими. Це свідчить про те, що суспільство відчуває прямий вплив війни, особливо через блокування Ормузької протоки.

Крім того, Politico зазначає, що більше половини американців не схвалюють дії президента США Дональда Трампа на посаді на тлі військової операції проти Ірану. Це стосується і його роботи, яка оцінюється негативно більшістю громадян.

Кароліна Лівітт, прессекретарка Білого дому, на брифінгу заявила: "З самого початку президент Трамп і Військове міністерство оцінювали, що для виконання цієї критично важливої місії знадобиться приблизно від чотирьох до шести тижнів. Через двадцять п'ять днів найвеличніша армія, яку коли-небудь знав світ, випереджає графік і виконує свої обов'язки винятково".

Поточна ситуація демонструє не лише геополітичні наслідки конфлікту, а й його глибокий вплив на повсякденне життя американців, що може визначити подальший політичний курс країни. Майбутні рішення щодо Ірану, імовірно, формуватимуться не тільки військовими стратегіями, але й громадською думкою, що дедалі більше вимагає прозорості та стабільності. Читайте про це та інше у "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp та WhatsApp англійською. Підтримайте журналістів "5 канал" на "Патреоні" на передовій.