Депортованих зі США українців одразу мобілізують: шлях до фронту замість дому

Володимир Дудник, 28-річний українець, був затриманий у США через порушення студентської візи та правил дорожнього руху. Коли він летів назад в Україну, він знав, що на нього чекає мобілізація, але все одно сподівався побачити батьків. Проте, як тільки Володимир перетнув кордон, цього не сталося.

Його шлях від аеропорту додому замість цього привів його прямо до рук військових. Увесь процес відбувся значно швидше, ніж він очікував. Протягом 51 дня Володимир перебував у навчальному центрі, освоюючи навички оператора дронів, а потім був відправлений на передову.

Аналогічна доля спіткала й Антона Смовжа, якого вислали зі США після того, як з нього зняли звинувачення в суді. Його, як і багатьох інших, відправили до тренувального центру безпосередньо від польського кордону. "На медкомісії у мене за три хвилини взяли кров і сказали, що я придатний", — згадує Антон. Зараз він переховується в Києві, залишивши службу.

У листопаді 2025 року Імміграційно-митна служба США депортувала 50 українців. За даними Прикордонної служби України, з 45 депортованих чоловіків 24 перебували у розшуку за порушення правил військового обліку. Їх одразу передали поліції для доставки до територіальних центрів комплектування, де відбувається подальша мобілізація.

Ці депортації відбуваються в рамках жорсткої міграційної політики, ініційованої адміністрацією Дональда Трампа, яка стосується як осіб з кримінальним минулим, так і тих, хто мав дрібні правопорушення або проблеми з візовим статусом. Для українських чоловіків призовного віку це часто означає безпосереднє відправлення на фронт.

Загалом, близько 280 000 українців в'їхали до США за програмою Uniting for Ukraine (U4U), яка була призупинена в січні 2025 року. Тим, кому відмовлено у продовженні документів, загрожує арешт міграційною службою та примусове повернення в Україну. Українці, які не порушували правил мобілізації та вчасно оновили свої дані, після депортації вільно проходять кордон і до військкоматів одразу не потрапляють.

Українців призовного віку, депортованих зі Сполучених Штатів Америки, відправляють до навчальних центрів та на передову одразу після прибуття в Україну, як [повідомляє](https://edition.cnn.com/2026/03/27/europe/ukrainians-deported-ice-military-draft-intl-cmd) CNN. Ця політика загострюється на тлі прагнення уряду США посилити депортаційні заходи та спроб України зберегти підтримку від Вашингтона.

Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) зазначає, що дозвіл на перебування в країні не надає легального статусу і може бути скасований будь-коли. Це створює умови, за яких депортовані українські чоловіки, які не оновили дані в Україні або порушили правила військового обліку, затримуються поліцією та доставляються до територіальних центрів комплектування.

28-річний Володимир Дудник, який після депортації провів 51 день у навчальному центрі, а потім був відправлений на фронт оператором дронів, розповів: "Коли я летів в Україну, то знав, що мене чекає. Але сподівався, що хоча б дадуть заїхати додому. Все відбулося ще швидше, ніж я думав. Додому я так і не потрапив, батьків ще не бачив".

Антон Смовж, після депортації та медкомісії за три хвилини, згадує: "На медкомісії у мене за три хвилини взяли кров і сказали, що я придатний".

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа: Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

Така ситуація підкреслює складність долі українців, які шукали прихистку за кордоном, але через зміни в міграційній політиці США, повертаються на батьківщину, де на них чекає сувора реальність війни. Їхні особисті історії є яскравим свідченням того, як переплітаються міграційні виклики та воєнні обов'язки.