/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F4%2F7ae65fedf73c94f78698a79ec8116c99.jpg)
ОАЕ прагнуть розблокувати Ормузьку протоку: чи можлива "війна зі світовою економікою"?
На тлі напруженості в регіоні Перської затоки, де іранські сили атакували 22 цивільні судна, Об'єднані Арабські Емірати повідомили союзникам, що готові взяти участь у багатонаціональній морській місії для відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Цим шляхом проходить приблизно п'ята частина світових поставок нафти та газу, і його блокування може мати серйозні економічні наслідки.
Високопосадовець ОАЕ Султан аль-Джабер, обговорюючи це питання з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, заявив, що Іран "тримає Ормуз у заручниках", і наслідки цього відчувають країни світу. Ця заява підкреслює глибоке занепокоєння Еміратів щодо безпеки торговельних маршрутів.
ОАЕ просувають ідею створення "Ормузьких сил безпеки" та широкої міжнародної коаліції, яка має захистити протоку від атак, а також супроводжувати судна, щоб зняти блокування. Головна мета – забезпечити безпеку руху та уникнути тиску на ланцюги поставок і ціни на нафту. Один із співробітників зазначив, що "йдеться не про війну з Іраном, а про те, що Іран оголосив війну глобальній економіці".
Крім того, ОАЕ разом із Бахрейном працюють над проєктом резолюції Ради Безпеки ООН. Цей документ має надати міжнародний мандат майбутній місії, що було б важливим кроком для легітимізації операції. Однак існує ймовірність, що Росія та Китай можуть виступити проти такого рішення, що ускладнить процес.
Наразі лише Бахрейн є єдиною державою Перської затоки, яка публічно підтримує план ОАЕ. Емірати сподіваються заручитися підтримкою Саудівської Аравії та інших міжнародних партнерів для формування ширшої коаліції. Жорсткіша позиція Абу-Дабі вирізняється серед інших п'яти держав Перської затоки.
Тим часом, Оман, єдина держава Перської затоки, яка публічно розкритикувала рішення США та Ізраїлю, заявив, що "інтенсивно працює" над забезпеченням безпечного проходу через протоку. Країни регіону також розглядають можливість прискорення будівництва трубопроводів і залізничної інфраструктури для транспортування енергоресурсів суходолом до Оману або Середземного моря, що дозволило б мінімізувати залежність від Ормузької протоки.
Проблема безпеки Ормузької протоки стала особливо гострою від 28 лютого, коли іранські сили почали атакувати цивільні судна. Це призвело до різкого скорочення руху через протоку і викликало побоювання, що Тегеран може намагатися зберегти контроль над цим важливим маршрутом транспортування нафти та газу.
Минулого тижня Міжнародна морська організація ООН провела екстрену зустріч, аби обговорити створення гуманітарного коридору для виведення кораблів із затоки, у яких вичерпуються запаси провізії. За даними FT, Іран надіслав лист до країн-членів Міжнародної морської організації (ММО), зазначивши, що "неворожі судна" можуть здійснювати транзит через Ормузьку протоку, проте виключно за умови "координації з іранською владою".
"Увага зосереджена на створенні якомога ширших міжнародних сил. Йдеться не про війну з Іраном. Іран розпочав війну проти світової економіки, і люди повинні виступити проти цього", – повідомило одне джерело для Financial Times.
Високопосадовець ОАЕ Султан аль-Джабер заявив, що Іран "тримає Ормуз у заручниках", що має "наслідки для країн усього світу".
Дії ОАЕ та їх заклики до міжнародної коаліції свідчать про зростаючу стурбованість щодо безпеки Ормузької протоки. Пошук дипломатичних рішень через ООН та обговорення альтернативних шляхів транспортування енергоресурсів підкреслюють намагання регіону знайти шлях до стабілізації. Однак, з огляду на можливий опір деяких країн, вирішення цієї критичної ситуації може бути довготривалим і складним процесом.

