Інтернет-блокада в Росії: протести, затримання та «смерть» Telegram
29 березня, коли російський рух «Червоний Лебідь» оголосив днем мітингів проти блокування інтернету, Болотна площа в Москві стала епіцентром цих подій. Незважаючи на те, що міська влада відмовила в погодженні будь-яких заявок на проведення акцій, багато росіян все одно зібралися, щоб висловити своє невдоволення обмеженнями, запровадженими Роскомнадзором, та «білими списками» дозволених сайтів. Протестанти вимагали свободи для Telegram та доступу до нецензурованої інформації.
Серед протестувальників був правозахисник Олександр Подрабінек, а також молоді люди, які вірили у можливість змін. Одна дівчина, вигукуючи «Шановні ОМОН та поліція, нам потрібний ваш захист», була відведена до автозаку, але пізніше її відпустили. Учасники акції стикалися з перевірками документів та сумок, а силовики розганяли натовп криками та погрозами, змушуючи людей відходити на сусідні вулиці.
По всій країні реакція влади була різна: від розгону в Москві до повного оточення площі 1905 року в Єкатеринбурзі, де також були присутні бойовики з провладної організації «Руська громада». У Мурманську, крім перевірок, заглушили мобільний зв'язок, що створювало атмосферу страху та контролю. Усього в столиці затримали 12 осіб, серед них — правозахисник, а також підлітки та людина з плакатом «Нет войне».
На цьому тлі, коли протестувальники намагалися відстояти доступ до глобальної мережі, голова «Ростелекома» Михайло Осєєвський із задоволенням заявив російським пропагандистам: «WhatsApp помер, Telegram помре в найближчі дні, MAX зростає, все добре». Він також зазначив, що всі соціальні мережі, які не контролюються Кремлем, «померли» або «помруть» найближчим часом. Однак раніше розробник Telegram переконано говорив, що для блокування їхнього месенджера російській владі доведеться повністю відключити «абсолютно весь інтернет» в країні, адже месенджер ефективно маскує свій трафік.
Ситуація з інтернетом у Москві стає все гострішою, особливо в центрі міста та в метрополітені, де спостерігаються серйозні проблеми з мобільним зв'язком. Обмеження мобільного інтернету вже застосовано в 62 регіонах, а у 58 з них діють «білі списки», що викликає значні фінансові втрати для бізнесу. У Білгородській області мобільний інтернет був повністю відключений, включно з «білим списком».
Незважаючи на жорсткі заяви про «смерть» Telegram, член так званої «Ради з прав людини» Іонов заявив пропагандистам з ТАСС, що існує «висока ймовірність» відновлення роботи Telegram у Росії. Він припустив, що команда Павла Дурова «домовиться» з владою та «виконає умови, які потрібні, особливо в частині екстремізму і тих каналів, які несуть загрозу для національної безпеки країни». Це створює відчуття невизначеності та продовження боротьби за цифровий суверенітет.
Російський режим, який уже визначився з датою блокування месенджера Telegram на території РФ, прагне замінити його на «національний месенджер» MAX. Цей перехід викликає занепокоєння серед користувачів, які побоюються посиленого стеження з боку ФСБ Росії. Саме страх тотального контролю є головною причиною того, чому навіть сама російська влада остерігається користуватися власною розробкою.
Протести є відповіддю на системну політику Кремля щодо обмеження доступу до інформації та посилення цензури. Кадри демонструють, як натовп реагує на дії правоохоронців, вигукуючи: «Шановні ОМОН та поліція, нам потрібний ваш захист». Інші учасники висловлюють свої побоювання у природній розмові, зауважуючи: «Сказали, якщо їм накажуть в'язати, нас пов'яжуть». Ці події є частиною ширшої картини, де Кремль намагається встановити повний контроль над цифровим простором, водночас викликаючи зростаюче невдоволення серед громадян. pic.twitter.com/5AoVPhkydP
Один із розробників Telegram дуже презирливо висловився щодо ініціатив Кремля блокувати месенджер, зазначивши, що він «чудово обходить блокування, маскуючи трафік» і для його зупинки «Кремлю дійсно доведеться зачинити абсолютно весь інтернет у країні».
Михайло Осєєвський, голова «Ростелекома», заявив, що «WhatsApp помер, Telegram помре в найближчі дні, MAX зростає, все добре», демонструючи впевненість у успіху державної стратегії.
Подальша доля вільного інтернету в Росії залишається невизначеною. На тлі зростаючого тиску та спроб державного контролю, протести та заяви з обох сторін демонструють складну боротьбу за право на доступ до інформації. Чи зможуть громадяни відстояти свою цифрову свободу, чи державна машина все ж таки візьме гору, покаже лише час.

