Неочікуваний поворот: заможні країни змінять чергу на вступ до ЄС?

Ще два десятиліття тому країни Центральної та Східної Європи вступали до ЄС перш за все заради підвищення рівня життя та економічного процвітання. Проте повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році та потенційна зміна зовнішньої політики США після можливого повернення до влади Дональда Трампа у 2025 році перетворили ЄС на ключового гаранта безпеки, а не лише економічної стабільності.

Ці геополітичні зрушення спонукали країни, які раніше відмовлялися від членства в ЄС, переглянути свої позиції. Серед них виявилися Ісландія та Норвегія — дві економічно розвинені держави, які тривалий час зберігали скептицизм щодо вступу, віддаючи перевагу співпраці в інших форматах. Тепер їхні лідери відкрито заявляють про необхідність посилення безпекової складової через членство.

Норвезький чиновник висловився: «Зараз не найкращий час, щоб діяти поодинці, Трамп все змінює». Міністерка закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір наголосила, що її країна була б «сильнішою у більшій групі з однодумцями, які виступають за демократію, свободу, права людини, територіальну цілісність».

Ісландія вже пришвидшила підготовку до референдуму щодо відновлення переговорів про вступ, а в Норвегії протягом останніх місяців фіксується зростання підтримки членства в ЄС. Новий імпульс до інтеграції зумовлений не тільки бажанням посилити безпеку, а й прагненням забезпечити захист від торговельних обмежень та можливої критики ЄС.

Для чинних членів ЄС приєднання економічно сильних країн, які вже значною мірою інтегровані у правову систему Союзу, виглядає більш привабливим. Представник ЄС зазначив, що Ісландії або Норвегії було б простіше приєднатися, бо вони «практично на 80 відсотків наблизилися до мети» у питанні закріплення законів ЄС у своїх правових системах.

Водночас, застереження висловлюють європейські дипломати, не бажаючи повторення ситуації з Угорщиною чи Словаччиною, де політичні ризики, зокрема щодо дотримання демократичних стандартів, викликають занепокоєння. Переговори про вступ України до ЄС, які формально розпочалися 2024 року, вже стикаються з труднощами, зокрема з боку Угорщини.

Зміни в настроях щодо розширення відбувається на тлі складної геополітичної ситуації, де роль НАТО ставиться під сумнів, а країни дедалі частіше звертають увагу на механізми взаємної оборони в межах ЄС. Так, Договір про ЄС містить положення про взаємну оборону, подібне до статті 5 НАТО.

Проблема фінансування нових членів також залишається актуальною. Усі 13 країн, що вступили до ЄС з 2004 року, як і раніше, отримують більше фінансування, ніж вносять до центрального бюджету. Аналогічна ситуація, ймовірно, буде і з нинішніми кандидатами, включаючи Україну, Молдову, Албанію, Сербію та Чорногорію, що створює фінансові перепони для їх прийняття, зазначає видання Politico.

Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос зауважила: «Членство в ЄС завжди пропонувало стабільність і процвітання європейським країнам. Зараз ми бачимо, що ті, хто не входить до ЄС, дедалі більше усвідомлюють, що у світі конкуруючих впливів місце за столом переговорів у ЄС також пропонує підвищену безпеку та захист».

Такий несподіваний сплеск інтересу заможних країн до членства в Євросоюзі може суттєво змінити пріоритети розширення, змушуючи Україну та інших кандидатів конкурувати з тими, хто вже має значну інтеграцію та економічну міць. Це підкреслює складність та багатогранність процесу євроінтеграції у сучасному світі, де безпека стає не менш важливою, ніж економічне процвітання. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.