Невидима стіна НАТО: як Україна з "щита" Європи стає її "мечем"

З вікон представництва України при НАТО щодня видно штаб-квартиру Альянсу та прапори союзників. Діалог між Україною та НАТО ніколи не був таким інтенсивним і довірчим. Проте, складні адміністративні та політичні конструкції надійно утримують Україну поза Альянсом.

Це породжує гостре почуття несправедливості, особливо в Брюсселі, де Україна, хоча й є ключовим партнером, не має місця за спільним столом. Це вимагає від Києва постійно вигадувати нові формати для донесення своєї позиції до союзників, навіть попри те, що низка країн вже психологічно сприймає Україну як члена.

Справжня причина такого стану речей, за словами посла, полягає у "болісних імперських фантазіях Кремля", які десятиліттями змушували союзників блокувати ідею членства України. Це прикривалося такими аргументами, як "недостатні антикорупційні реформи" або "відсутність консенсусу", що, як зазначає Гетьманчук, є лише політичним конструктом.

Цей конструкт тримається на трьох головних міфах, які, як стверджується, успішно поширює Росія. Перший міф – про обіцянку Москві не розширювати НАТО. Однак, останній лідер СРСР, якому це нібито обіцяли, особисто спростував ці заяви. Більше того, Росія сама активно намагається наблизити лінію фронту до кордонів НАТО.

Другий міф полягає у тому, що членство України в НАТО спровокує війну. Проте Росія розпочала військові дії проти України саме тоді, коли Київ прийняв позаблоковий статус під тиском Москви і не мав намірів вступати до Альянсу. Навіть Генрі Кіссінджер, який довго виступав проти цього, визнав відсутність обмежень для членства України після початку повномасштабного вторгнення.

Третій міф – війна почалася через загрозу членства України в НАТО, хоча американська адміністрація була рішуче проти цього, посилаючись на аргументи про корупцію. Росія прагне знищити Україну та її ідентичність, а членство в НАТО лише ускладнює це завдання, надсилаючи чіткий сигнал, що Україна ніколи не стане частиною російської імперії.

Сьогодні Україна фактично реалізує Стратегічну концепцію НАТО, де Росія визначена як найбільш пряма та значна загроза. Українські військові є єдиною країною, що протистоїть цій загрозі, не маючи чіткої перспективи членства в Альянсі.

Бойова армія чисельністю мільйон осіб, українські оборонні технології та інновації можуть значно посилити НАТО. Експертиза України в протидронних системах вже затребувана не тільки в Європі, але й у країнах Перської затоки, а участь у навчаннях НАТО як "червона команда" є прикладом того, як Україна може допомагати Альянсу готуватися до майбутніх конфліктів. У міру формування "європейського НАТО" Україна має потенціал стати одним з його ключових стовпів.

"Україна – партнер, але не член. Її немає за столом. Доводиться постійно винаходити формати і приводи, щоб донести позицію Києва до союзників", – зазначає посол Альона Гетьманчук.

"П'ять років поспіль Україна є щитом Європи. Але в реальності Україна заслуговує на те, щоб бути мечем Європи. І мечем НАТО", – підкреслює вона.

Україна, що вже п'ятий рік слугує щитом Європи, прагне не лише захищати, але й активно формувати майбутнє континентальної безпеки. Її трансформація від оборонця до активного учасника колективної безпеки може змінити сприйняття регіональних загроз та посилити Альянс.