Археологи виявили 4000-кілометрову стіну віком понад 1000 років: її призначення здивувало

Археологи переглянули роль так званої стіни Гобі — частини масштабної системи укріплень, що простягається через північний Китай, Монголію та Сибір. Як свідчать результати дослідження, ця інфраструктура була значно складнішою, ніж вважалося раніше.

Про це повідомило видання Daily Galaxy.

Дослідницька група проаналізувала 321-кілометрову ділянку в пустелі Гобі — один із найменш вивчених сегментів системи. Вчені встановили, що основний період її будівництва та використання припадає на X–XIII століття, коли регіоном правила династія Сі Ся.

За висновками авторів, стіна не була лише бар’єром. Вона виконувала функції контролю за пересуванням людей і товарів, а також допомагала керувати ресурсами та територіями. Уздовж укріплень виявлено гарнізони, що свідчить про існування організованої прикордонної системи.

Фортифікації зводили з утрамбованої землі, каменю та деревини. Їх розміщували поблизу водних джерел і вздовж природних маршрутів — зокрема гірських перевалів, що давало змогу ефективно відстежувати рух і контролювати доступ до важливих ресурсів.

Водночас археологічні знахідки свідчать, що ця територія використовувалася значно довше. Ознаки людської діяльності тут датуються періодом від II століття до нашої ери до XIX століття нашої ери. Це вказує на те, що система залишалася важливою частиною регіональної інфраструктури протягом століть.

«Артефакти, знайдені на місці, свідчать про те, що люди поверталися до цієї місцевості протягом століть. Це багато говорить про те, наскільки важливим залишався цей шлях протягом часу. Як пояснила команда, це показує, що кордони тоді не були фіксованими, а існувала „динамічна адміністративна інфраструктура“, яка використовувалася для управління землею, людьми та ресурсами», — йдеться в статті.

Володимир Комаров / © Facebook Уламки іранської касетної ракети біля посольства України в Ізраїлі / © Андрій Сибіга MONATIK / © пресслужба MONATIK Гостомель після нападу окупантів / © Rebuildua