Тільки одна культура не винайшла лук та стріли: чому так сталося
Тільки одна культура не винайшла лук та стріли: чому так сталося

Тільки одна культура не винайшла лук та стріли: чому так сталося

Древні люди винаходили лук і стріли в різних частинах світу упродовж тисячоліть, особливо у періоди, позначені серйозними конфліктами. Проте одна стародавня культура в Перу так і не винайшла цю зброю.

Представники культури Паракас заселяли долини Пальпа приблизно з 400 р. до н. е. до 1 р. н. е. Травми на скелетах, виявлені на їхніх пам'ятках, свідчать про часті випадки насильства, проте археологи не знайшли ні луків, ні стріл у похованнях Паракас, пише IFLScience.

Натомість воїни Паракас асоціювалися з пращами та метальними списами. Вчені дослідили 200 обсидіанових наконечників, знайдених на пам'ятках Паракас, і виявили, що артефакти були занадто товстими, щоб слугувати наконечниками стріл. Дослідники дійшли висновку, що ці наконечники використовувалися як дротики, що є ще одним доказом того, що луки та стріли не входили до арсеналу Паракас.

Артефакти були занадто товстими, щоб слугувати наконечниками стріл
Фото: Journal of Archaeological Method and Theory

Дослідники зазначили, що цей результат був несподіваним, оскільки деякі моделі розвитку зброї припускають, що посилення конфліктів може спонукати суспільства до впровадження або розробки нових видів зброї. Народ Паракас також володів знаннями про технологію метальних знарядь і в якийсь момент мав контакти з групами, що використовували луки.

Історичні описи, написані іспанськими конкістадорами пізніше, свідчать про подібну регіональну закономірність. Луки та стріли зазвичай використовували низовинні групи в Південній Америці, тоді як воїни Анд часто віддавали перевагу пращам. Причина цієї різниці залишається невідомою, але певну роль, можливо, відігравало навколишнє середовище долин Пальпи.

Для виготовлення надійного лука потрібна була відповідна деревина з достатньою міцністю та гнучкістю. У Європі для цієї мети цінували тис та ясен. Однак у долинах Пальпи поширеними були мескіт та акація, а їхня деревина вважалася малопридатною для виготовлення луків, оскільки була сучкуватою та жорсткою. Пращі мали важливу практичну перевагу: їх можна було виготовляти без пошуку спеціальної деревини для луків.

Пращі могли бути пов'язані з давньою традицією "воєнних ритуалів"
Фото: Journal of Archaeological Method and Theory

Можливо, свою роль відіграла й традиція. Дослідники припустили, що пращі могли бути пов'язані з давньою традицією "воєнних ритуалів", що давало воїнам Паракас ще одну причину продовжувати використовувати звичну зброю, а не переходити на луки.

Приклад Паракас свідчить про те, що розвиток технологій не йшов одним універсальним шляхом. Місцеві ресурси, усталені традиції та контакти з сусідніми групами — все це могло впливати на те, яку зброю суспільство вирішувало зберегти.

Інші новини науки

  • В Андах виявили невідомі споруди, призначення та вік яких стали для вчеих таємницею. Дослідники досі не знають, хто саме створив ці будівлі.
  • У Італії археологи виявили незвичайний артефакт: кам'яну голову етруської богині Уні. Це сталося під час розкопок у стародавньому святилищі Піргі.
Джерело матеріала
loader
loader