На Харківщині відзначили 185-річчя від дня народження письменниці Марусі Вольвачівни

У селі Черемушна Валківської громади Богодухівського району відзначили 185-річчя від дня народження письменниці, фольклористки Марії Степанівни Вольвач (псевдонім - Маруся Вольвачівна).

Про це йдеться у публікації Укрінформу.

До ювілею на урочистому заході показали двогодинний фільм-читання за драмою письменниці «Є каяття, та нема вороття». Його зняла на камеру звичайного мобільного телефона група ентузіастів на чолі з Юлією Захаровою, завідувачкою відділу «Музей Марусі Вольвачівни та історії села Черемушна» Валківського краєзнавчого музею.

"Замахнулася на такий проєкт, розуміючи, що немає ніякого бюджету, що загітувати професійних акторів не зможу. Але обрала жанр фільму-читання, який поєднує певні сцени, візуальний ряд із закадровою начиткою. Так, це аматорський фільм, але важливо, що вдалося зберегти весь сюжет, - це не уривок. І також я вважаю дуже цінним, що збережено діалект, - зазначила Захарова.

У селі не збереглася хата, в якій жила письменниця, її музей діє у трикімнатному будинку, що датується кінцем ХІХ - початком ХХ століть. Марусину світлицю наповнили старовинними речами, які поступово збирали місцеві вчителі та краєзнавці-любителі Людмила Годунко і Таїсія Петренко.

"На жаль, у нас немає речей Марусі Вольвачівни, узагалі жодного її фото, але в нас є пам’ять, книги, сучасні дослідження", - наголосила Захарова.

Марія Вольвач народилася у Черемушній 29 березня 1841 року. Обставини, дата смерті, місце поховання - не відомі.

Відомо, що вона пізно навчилася читати й писати, тому свої перші вірші складала і тримала в пам’яті. Зовсім юною поїхала до Петербурга на роботу – і втекла звідти, та зрештою стала швачкою, яка ввійшла до кола відомих громадських діячів, науковців, літераторів.

Уперше вірші Вольвач надрукували 1887 року в харківському альманаху «Складка». Згодом вийшли гумористичне оповідання «Кажи жінці правду, та не всю» і «Казка про таємні слова». Іван Франко в «Літературно-науковому віснику» Наукового товариства ім. Шевченка (1899–1905) надрукував її поезії та «Спомини української селянки». У 1893 році вийшла поетична збірка «Казка про таємні слова», а в 1896-му - збірка поезій та оповідань «Пісні і розмови валківської селянки Марусі Вольвачівни».

Іван Лисенко (1938–2022) - філолог, письменник, дослідник, уродженець Черемушної, який ще в дитинстві чув від односельців розповіді про Марію, – відшукав в архівах раніше не відомі твори, фольклорні записи та листування забутої письменниці. І в 2007 році вийшла книга «Кажи жінці правду, та не всю», яку він упорядкував.

У 2020 році побачила світ книга «Легенда Слобожанщини», у якій Лисенко зібрав спогади, літературну критику, листи й довідкові матеріали про Марію Вольвач.

Як повідомлялося, у Волинському краєзнавчому музеї 24 лютого відкрили виставку «Між минулим і сьогоденням: образ Лесі Українки у музейних предметах і знаках».

Фото: В’ячеслав Мадієвський/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут