Рубіо: США бачать "фінішну пряму" у війні з Іраном, але НАТО очікує перегляд

У розпал конфлікту на Близькому Сході, де Сполучені Штати розгорнули свою операцію проти Ірану, головний дипломат американської адміністрації, Марко Рубіо, поділився оптимістичною оцінкою ситуації. В ефірі Fox News він повідомив, що Вашингтон наближається до "фінішної прямої" у досягненні своїх ключових цілей.

Операція США мала чотири основні завдання: знищити військово-повітряні сили та флот Ірану, що значною мірою вже реалізовано. Крім того, американська сторона прагнула ліквідувати значну частину ракетних пускових установок та оборонно-промислову базу Ірану, включаючи заводи, що виробляють дрони та ракети. За словами Рубіо, за цими цілями Тегеран міг сховатися для розробки ядерної зброї.

Попри успіхи у військовій кампанії, напруженість зростала всередині західного альянсу. Дональд Трамп неодноразово критикував союзників по НАТО за їхню пасивність у конфлікті з Іраном, особливо після відмови Німеччини, Великої Британії, Франції та інших країн брати участь у розблокуванні Ормузької протоки.

Кульмінацією розчарування стала ситуація, коли європейські країни не лише не надали військової підтримки, а й почали відмовляти у прольоті для американських літаків та доступі до військових баз. Наприклад, Іспанія закрила свій повітряний простір для військових літаків США, які беруть участь в операції проти Ірану, дозволяючи проліт лише в надзвичайних ситуаціях. Італія також відмовила у доступі на базу Сігонелла на Сицилії для американських бомбардувальників.

Ці події змусили Рубіо замислитися над майбутнім НАТО. Він наголосив, що Альянс був цінним для захисту Європи та надання США можливості проєктувати силу з європейських баз. Проте, якщо НАТО перетвориться на "односторонній союз", де Америка лише захищає Європу, а союзники не готові надавати допомогу навіть у вигляді доступу до баз, то виникає питання про доцільність подальшої участі США.

Наразі, за словами Рубіо, відносини з НАТО потребують перегляду після завершення конфлікту на Близькому Сході. Існують також непрямі переговори між США та Іраном, і можливість "прямої зустрічі в якийсь момент" не виключається.

Після того, як 4 квітня 1949 року 12 країн Західної Європи та Північної Америки заснували НАТО для забезпечення колективної безпеки та захисту демократичних цінностей, Альянс зіткнувся з безпрецедентною кризою, про що згадав головний дипломат адміністрації Дональда Трампа. Критика НАТО під час загострення на Близькому Сході, особливо через відмову європейських країн підтримати США у війні з Іраном, підірвала довіру та поставила під сумнів майбутнє співпраці.

Дональд Трамп, президент США, не лише розкритикував НАТО, назвавши його "паперовим тигром", а й пригрозив відмовою США надавати захист його країнам. Ці заяви свідчать про глибокі розбіжності всередині Альянсу, які можуть мати далекосяжні наслідки для світової безпеки.

"Ми вже значно просунулися вперед. Ми йдемо за графіком або навіть випереджаємо його щодо кожної з цих чотирьох цілей. І ми вже бачимо фінішну пряму. Це не сьогодні і не завтра, але це наближається", — заявив державний секретар США Марко Рубіо.

"Але якщо ми дійшли до ситуації, коли НАТО означає, що ми не можемо використовувати ці бази для захисту інтересів США – тоді це односторонній союз. Тоді виходить, що США лише утримують війська в Європі для її захисту, але коли нам потрібна допомога – навіть не бойова, а просто доступ до баз – нам відмовляють", — підкреслив Рубіо, ставлячи під сумнів сенс Альянсу.

Попри наближення до завершення операції проти Ірану, висловлювання Марко Рубіо підкреслюють напруженість у відносинах між США та їхніми європейськими союзниками. Це свідчить про те, що після війни на Близькому Сході на світ чекає серйозне переосмислення ролі НАТО, де Америці, можливо, доведеться шукати нові шляхи для захисту своїх інтересів і переформатувати свої альянси.