/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F76%2F9db445aa7c92f597b7f7bd1859b53576.jpg)
«Ще один блеф»: у НАТО не вірять у вихід США з Альянсу
Напруга в коридорах влади зростала з кожною новою заявою глави Білого дому, який не приховував свого розчарування ставленням деяких союзників по НАТО. Його погрози розірвати стосунки зі Сполученими Штатами викликали занепокоєння, проте за лаштунками дипломати та військові чиновники зберігали спокій, розглядаючи риторику як частину звичної тактики.
Дипломати НАТО, помічники членів Конгресу США та представники оборонних відомств з перших днів чітко стежили за розвитком ситуації. Їхні висновки були одностайними: адміністрація не проводила жодних обговорень, необхідних для виходу з Альянсу. Жодних внутрішніх дебатів у НАТО, жодних конкретних директив щодо ролі Вашингтона у блоці — все вказувало на відсутність реальних намірів.
Співробітники Конгресу вказували на те, що Капітолій не отримував жодних повідомлень про можливий вихід США з НАТО. Така ж ситуація спостерігалася і в Пентагоні, де питання про розрив стосунків з Альянсом взагалі не обговорювалося. Це давало підстави вважати, що гучні заяви були лише стратегічним кроком, а не реальним планом дій.
Потенційний шлях до виходу Сполучених Штатів з НАТО був би всіяний численними юридичними перешкодами. Закон, ухвалений у 2023 році, вимагав би двох третин голосів у Сенаті для такого рішення. Цей факт лише підтверджував, що процес був би вкрай складним і вимагав би значної підтримки, якої наразі не було.
Один із дипломатів НАТО відверто зауважив, що гучні заяви керівника країни рідко перетворюються на структурний розрив з Альянсом. Politico припускає, що ця риторика була спрямована на те, щоб змусити союзників по НАТО вжити помітних дій, зокрема, щодо Ормузької протоки, посиливши тиск на Європу під час кризових ситуацій.
Наразі ситуація залишається стабільною. Погрози керівника країни розглядаються як «ще один блеф», що вписується у загальну схему посилення тиску на європейських партнерів. Заяви не призвели до розколу, а навпаки, змусили європейських союзників згуртуватися та шукати механізми оборони на випадок гіпотетичного розпаду НАТО.
Гнів Дональда Трампа на європейських союзників, через їхню відмову активно підтримати військові операції, спровокував одну з найглибших криз у 77-річній історії Альянсу. Він звинувачував партнерів, таких як Велика Британія, Франція та Іспанія, у відмові надати повітряний простір і військові бази для операцій у Перській затоці.
У цей період Трамп публічно заявляв, що НАТО є «паперовим тигром», і обіцяв переглянути участь США в Альянсі після завершення певних конфліктів. Незважаючи на це, дві третини американців вважали, що конфлікти слід завершувати якнайшвидше, навіть якщо поставлені цілі не будуть досягнуті.
«Гучні заяви Трампа рідко перетворюються на структурний розрив з НАТО. Не забуваймо, що Альянс все ще служить основним стратегічним інтересам США», — наголосив один із дипломатів НАТО, підкреслюючи тривалі відносини та важливість блоку для безпеки.
Щодо виходу з Альянсу, представники влади США були категоричні. За словами помічника високого рівня у Сенаті, «адміністрація Трампа не повідомила Капітолію про майбутній вихід». Цю думку розділяв і Пентагон, де також не велося обговорень щодо цього питання.
Незважаючи на риторику, яка створює напругу, НАТО продовжує свою діяльність, а існуючі механізми виходу зі складу Альянсу залишаються недоторканими. Взаємодія між США та європейськими союзниками, попри кризи, демонструє стійкість та готовність до пошуку спільних рішень. Важливо пам'ятати, що виклики можуть посилювати співпрацю, а не руйнувати її.

