Стародавнє місто Інду розкрило нові таємниці свого походження

Одне з найбільших міст давнини — Мохенджо-Даро — виявилося значно старішим, ніж припускали вчені раніше. Нові археологічні дослідження дозволили відсунути дату його заснування на кілька століть у минуле, що змінює уявлення про розвиток ранніх міст у Південній Азії.

Місто розташоване поблизу річки Інд у сучасному Пакистані та займало площу понад 620 акрів. У період розквіту тут могло проживати до 40 тисяч людей, що робило його одним із найбільших центрів бронзової доби.

Завдяки радіовуглецевому аналізу встановлено, що поселення на цій території існувало ще в період ранньої хараппської культури — приблизно між 3300 і 2600 роками до нашої ери. Це означає, що місто розвивалося поступово, а не виникло раптово, як вважалося раніше. Археологи виявили, що під пізнішими шарами забудови знаходяться сліди ще давніших поселень. Це підтверджує, що Мохенджо-Даро виросло з невеликої громади, яка з часом перетворилася на великий міський центр. Особливу увагу дослідники приділили великій споруді з глиняної цегли. Раніше її вважали захисною конструкцією від повеней, однак нові дослідження показали, що це була багатофункціональна міська стіна. Вона будувалася і перебудовувалася протягом тривалого часу. Найдавніші її частини датуються приблизно 2700–2600 роками до нашої ери. Це свідчить про високий рівень організації та планування в тогочасному суспільстві.

Мохенджо-Даро відоме своєю продуманою забудовою. Тут використовували стандартизовану цеглу, чітке планування вулиць і складну систему водовідведення. Однією з найвідоміших споруд є Велика лазня, яка, ймовірно, використовувалася для громадських або ритуальних потреб. Попри високий рівень розвитку, писемність цієї цивілізації досі не розшифрована, що залишає багато загадок щодо її культури та суспільного устрою. Дослідження показали, що територія міста використовувалася навіть після занепаду цивілізації Інду. Зокрема, археологи знаходили монети більш пізніх періодів, що свідчить про тривале значення цього місця.

Нові відкриття підтверджують: Мохенджо-Даро не було створене миттєво, а формувалося поступово протягом століть. Подальші розкопки можуть ще більше розкрити історію одного з перших великих міст людства.