Китай і Росія шукають "збалансований підхід" у Радбезі ООН для Близького Сходу

Напередодні важливого голосування в Раді Безпеки ООН, яке мало вирішити долю комерційного судноплавства в Ормузькій протоці, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї та його російський колега Сергій Лавров провели телефонну розмову. Це обговорення відбулося в умовах зростаючої напруженості на Близькому Сході, де Ормузька протока, ключова енергетична артерія, опинилася під загрозою блокування.

Ван Ї наголосив, що Китай готовий співпрацювати з Росією в Радбезі ООН, щоб спільно працювати над зниженням напруги в регіоні. Він висловив переконання, що як постійні члени Ради Безпеки, Пекін і Москва мають демонструвати "об'єктивний та збалансований підхід", прагнучи досягти підтримки та розуміння міжнародної спільноти.

Основне питання, яке обговорювалося, стосувалося Ормузької протоки. За словами Ван Ї, фундаментальним шляхом для нормалізації руху через протоку є якнайшвидше досягнення режиму припинення вогню в регіоні. Китай послідовно виступає за вирішення конфліктів через діалог і переговори.

Наступного тижня Рада Безпеки ООН мала голосувати за резолюцію Бахрейну щодо захисту комерційного судноплавства в Ормузькій протоці. Ця ініціатива набула особливої актуальності через загрозу блокування протоки, що становить ризик для значної частини світового експорту нафти та скрапленого газу, і може дестабілізувати глобальну економіку.

Відповідно до наданої інформації, Росія після переговорів з Китаєм офіційно заявила про необхідність "політико-дипломатичного діалогу" на Близькому Сході. Однак при цьому Кремль став на захист Ірану, назвавши кризову ситуацію в регіоні наслідком "неспровокованої агресії США та Ізраїлю".

Попри заяви про дипломатію, джерела вказують, що Росія і Китай є стратегічними союзниками Ірану. Навіть на тлі кризи, 13 березня на засіданні Ради Безпеки ООН представники цих країн намагалися заблокувати роботу "Комітету 1737", що контролює санкції щодо Тегерана. Це підкреслює складність ситуації та багатогранність позицій ключових гравців.

Конфлікт на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану та Ормузької протоки, має глибокі історичні корені та значний вплив на світову економіку. Іран, який визнаний державою-спонсором тероризму, послідовно фінансує терористичні угруповання та, за даними джерел, спровокував кризу в регіоні шляхом блокування протоки та обстрілів комерційних суден.

Позиції Китаю та Росії в Радбезі ООН, де вони співпрацюють, є важливою складовою геополітичного ландшафту. Ця співпраця поширюється і на інші сфери, зокрема на підтримку Росії Китаєм у війні проти України, де Пекін постачає технології та обладнання для виробництва зброї. Їхні спільні дії щодо Близького Сходу відображають ширші стратегічні інтереси та виклики міжнародній стабільності, про що повідомляє Reuters.

"Фундаментальним шляхом вирішення питань судноплавства в Ормузькій протоці є якнайшвидше досягнення припинення вогню. Китай завжди виступав за політичне врегулювання конфліктів через діалог і переговори", – заявив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї.

У російському МЗС після переговорів з китайським колегою повідомили про необхідність запуску "політико-дипломатичного діалогу" в регіоні.

Ситуація навколо Ормузької протоки залишається критичною, з потенційними наслідками для світової економіки. Спільні дії Китаю та Росії в Раді Безпеки ООН вказують на складну геополітичну гру, де заяви про дипломатію поєднуються з підтримкою Ірану. Подальший розвиток подій залежатиме від рішень міжнародної спільноти та здатності ключових гравців знайти збалансований шлях до деескалації.