Приморськ і Усть-Луга: як $970 млн доларів втрат вдарили по Кремлю

Наприкінці минулого тижня, у період з 23 до 29 березня, Балтійське море стало свідком драматичних подій. П'ять атак на два головні російські експортні порти, Приморськ та Усть-Лугу, завдали серйозного удару по енергетичній індустрії країни. Ці порти, які забезпечують понад 40% морських поставок нафти з Росії, стали епіцентром втрат для російських компаній, що обчислюються сотнями мільйонів доларів.

Раптовий сплеск атак показав, що українська промисловість дронів успішно перевершує російську, незважаючи на постійні авіаудари з боку РФ по українських виробниках. Цей факт визнав навіть представник, наближений до Міністерства оборони Росії, вказуючи на технологічну перевагу Києва, яку Москва не може ігнорувати.

Збитки були колосальними. Лише в Приморську атаки знищили нафту на 200 мільйонів доларів. Загальні втрати російських енергетичних компаній за тиждень до 29 березня досягли приблизно 970 мільйонів доларів. Володимир Нікітін, аналітик Seala AI, зазначив, що хоча завантаження терміналів може відновитися за кілька днів, повне відновлення пошкоджених резервуарів може тривати місяцями, що неминуче вплине на експорт.

Окрім нафтових портів, дрони націлилися й на інші стратегічні об'єкти. Український дрон атакував Ново-Уфимський нафтопереробний завод, який виробляє мільйони тонн дизеля, мазуту та бензину. Пошкодження установки первинної переробки CDU-5, яка становить близько 28% загальної потужності заводу, підкреслило вразливість російських НПЗ.

Ці події були помітні на глобальному ринку нафтових фракцій, зокрема нафтопротону – нафти для виробництва пластмас. Ціни на нафтопротон в Азії зросли удвічі з початку війни, тоді як порт Усть-Луга, що є ключовим постачальником приблизно 8% світового обсягу цього продукту, зафіксував падіння експорту на 70% протягом останнього тижня березня після атак.

Перед лицем цих викликів, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков визнав, що Росія докладає «інтенсивних» зусиль для захисту своєї енергетичної інфраструктури. Проте він також наголосив на неможливості «забезпечити 100-відсоткову безпеку цих об’єктів від таких терористичних атак», що свідчить про глибоке усвідомлення Москвою серйозності ситуації та обмеженості своїх можливостей.

На тлі цих подій, Росія розробила багаторівневу систему оборони, що включає радіоелектронне глушіння, фізичні бар'єри та навіть залучення підрозділів резервістів. Проте, як зазначають експерти, цього виявляється недостатньо для протидії прогресу України в галузі технології безпілотників. Російські підприємства змушені самостійно фінансувати свій захист від дронів, що посилює невдоволення та відкриває нові виклики для економіки країни.

Окрім атак на енергетичну інфраструктуру, Україна також активізувала удари по підприємствах з виробництва добрив, які, за даними джерел, можуть виробляти хімікати, що використовуються на фронті. Це свідчить про стратегічне розширення цілей атак, спрямованих на підрив військово-промислового потенціалу Росії та обмеження її можливостей у війні.

Керівник відділу досліджень енергетики та клімату Київської школи економіки Борис Додонов підкреслив, що "п'ять атак на Приморськ та Усть-Лугу з початку минулого тижня коштували російським експортерам енергоносіїв близько 970 млн дол. доходів за тиждень до 29 березня".

Щодо відновлення інфраструктури, аналітик Seala AI з питань нафти Володимир Нікітін зазначив, що "завантаження терміналу в Приморську може відновитися протягом декількох днів, хоча й не повністю, оскільки відновлення спалених резервуарів без шкоди для експорту може зайняти місяці. Ремонт переробних ліній на терміналі Усть-Луга може тривати понад місяць."

У свою чергу, Дмитро Пєсков, прессекретар Путіна, заявив, що Росія докладає "інтенсивних" зусиль для захисту своєї енергетичної інфраструктури, але водночас визнав неможливість "забезпечити 100-відсоткову безпеку цих об’єктів від таких терористичних атак", про що повідомляє FT, а також посилається Reuters.

Незважаючи на зусилля Росії щодо захисту своєї критичної інфраструктури, останній виток подій демонструє її значну вразливість перед лицем зростаючої української технологічної переваги в галузі безпілотників. Це не лише ставить під сумнів економічну стабільність Кремля, але й змушує його переглядати стратегії захисту, що може мати довгострокові наслідки для його здатності фінансувати військові дії.