Про політику багатовекторності

Зусилля, які витрачаються на одночасне просування за різними векторами, можуть в сумі давати щось близьке до нуля. Власне, десь так у нас до 2014 року і вийшло. 

Якщо вектори — це для когось надто складно, згадайте класичний сюжет про Лебедя, Щуку і Рака. Далеко в них віз поїхав? Або ж стару київську пісню про школу бальних танців (двє шагі налєво, двє шагі направо, шаг впєрьод і два назад). Співається московською мовою, але з сильним локальним акцентом. Саме це і витанцьовував наш політикум. За кожною реформою слідувала контрреформа, що робила частковий відкат до попереднього стану. 

Уявіть, якби ми ще на Китай орієнтувались, пише поважний френд. А що тут уявляти? Згадаймо хоча б історію з Мотор Січчю. Технології, які в нас вже купили, або збирались купити, були б дуже помічними для виробництва дронів. Які можуть використовуватись на війні або українцями або проти українців. Знову какая разніца?

Читайте також: Московія та Іран. Два чоботи пара

Китайський вектор в нашому випадку посилював (би) московський, і послаблював західний. Бо московити для китайців майже правильні варвари, може, не всі, але їхні еліти здатні поверхнево засвоїти китайські звичаї. Наприклад, розставити в розписному теремі меблі по Фен Шуй. А українці — варвари менш правильні. То вони б довірили московитам наше перевиховання, аби самим не бруднитись... 

Коли білоруси пустили до себе китайський бізнес, спочатку це виглядало як повна гармонія. А потім - фактично китайські підприємства на території Бєларусі, де місцевим довіряють лише низькокваліфіковану роботу.

В КНР є глобальний проєкт — Один пояс, один шлях. Московити з цього проєкту вже не втечуть, бо мають явну залежність від Піднебесної. Далі на Захід — подвійно залежна Білорусь. І Україна, яка чинить спротив. За Україною — Угорщина з вже купленим Орбаном; а це відносно прямий вхід в ЄС...

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Віктор Пушкар, соціальний психолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.