НАБУ та САП завершили справу Тимошенко: застава 33,3 млн грн та підозра за підкуп

Ще у грудні 2025 року, незважаючи на вже викриті факти хабарництва серед народних обранців, підозрювана розпочала перемовини з окремими парламентарями. Її метою було створення сталої системи винагород за лояльні голосування. Йшлося не про одноразові домовленості, а про систематичну співпрацю з виплатами наперед, що передбачала виконання вказівок щодо голосування – «за», «проти», утримання або ж неучасті.

Наступний виток подій відбувся 13 січня, коли НАБУ та прокурори САП повідомили, що задокументували протиправну діяльність керівника однієї з депутатських фракцій парламенту. Прізвище тоді не називалося, але йшлося про пропозицію грошової винагороди іншим депутатам за лобіювання чи блокування законодавчих ініціатив.

Вже 14 січня стало відомо, що обшуки антикорупційних органів відбулися в партійному офісі «Батьківщини», а лідерці партії Юлії Тимошенко було оголошено підозру. За версією НАБУ, саме вона ініціювала ці «преміювання» за «потрібне» голосування. Того ж дня Юлії Тимошенко офіційно повідомили про підозру.

Кульмінація почалася 16 січня, коли ВАКС призначив для фігурантки заставу в розмірі 33,3 млн грн та поклав на неї процесуальні обов’язки. До 23 січня засталу було внесено. Незважаючи на це, 13 березня ВАКС продовжив строк дії процесуальних обов’язків ще на два місяці, що стало нагадуванням про серйозність звинувачень.

На плівках НАБУ з'явилися деталі ймовірного механізму: «Ми платимо десять (імовірно, $10 тис. на місяць) за дві сесії, платимо передоплатою за дві сесії». Через застосунок Signal обранці мали отримувати перелік законопроєктів для підтримки або блокування. Метою цих дій, за версією слідства, було «грохнути цю більшість».

Завершення досудового розслідування антикорупційними органами стало можливим після того, як детективи НАБУ за дорученням прокурора відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Після завершення цього етапу обвинувальний акт буде направлено до Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), що є наступним кроком у системі правосуддя.

Цей процес підкреслює послідовну роботу антикорупційних інституцій. Окрім основних подій, у січні 2026 року суд відмовився накласти арешт на кошти на одному з рахунків підозрюваної, про який просила сторона обвинувачення. До того ж, Апеляційна палата ВАКС 16 лютого частково скасувала рішення першої інстанції щодо арешту майна Юлії Тимошенко та її чоловіка Олександра Тимошенка, зокрема автомобілів та двох гаражів у Дніпрі, що належать останньому. Суд також відмовився надати підозрюваній дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України.

«На сьогодні детективи НАБУ за дорученням прокурора відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення», — розповіли на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у Facebook.

Громадська організація Transparency International Ukraine пояснює, що після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами справи, обвинувальний акт буде направлено до ВАКС.

Завершення цієї справи, що проходить за пильним контролем громадськості, стане важливим випробуванням для українського правосуддя. Вона продемонструє готовність системи долати виклики корупції на найвищих рівнях влади, формуючи нові стандарти політичної відповідальності та прозорості у майбутньому.