Небезпечні погрози: як ЄС відреагував на заяви РФ щодо країн Балтії

Напруга почала наростати після успішних українських ударів по нафтовій інфраструктурі окупантів у Балтійському та Чорному морях. Ці події збіглися зі зростанням цін на енергоресурси через конфлікт на Близькому Сході, що потенційно збільшує прибутки Москви.

Речниця кремлівської дипломатії Марія Захарова публічно заявила про спеціальне попередження балтійським країнам. Вона стверджувала, що ці держави нібито вирішили відкрити повітряний простір для прольоту українських дронів під час атак на Росію, додавши погрозливу фразу: "Їх попередили: якщо не зрозуміють – отримають відповідь".

У відповідь на ці заяви речник Єврокомісії Томас Реньє під час пресконференції підкреслив, що "напад на одну з наших держав-членів є нападом на весь ЄС". Він зазначив, що Брюссель уважно стежить за розвитком подій і ознайомлений з повідомленнями про погрози, а також з реакціями занепокоєних держав-членів.

Реньє нагадав, що захист держав-членів та ЄС у цілому є головним пріоритетом у чотирьох флагманських проєктах Союзу, включаючи ініціативи з протидії безпілотникам та Повітряний щит, які "можуть бути актуальними в цьому випадку".

Згодом речник Єврокомісії уточнив, що мова йде лише про можливі загрози, і ЄС активно працює над зміцненням колективної стійкості. Він наголосив, що у більшості інцидентів з порушеннями повітряного простору, що мали місце останніми тижнями, члени ЄС скористалися своїми повноваженнями.

В Естонії міністр оборони країни зазначив, що у падіннях БпЛА винна Росія, яка веде агресивну війну, тоді як Україна намагається завадити Москві заробляти на продажі нафти за високими цінами. У квітні Естонія рекомендувала Україні обирати траєкторії польоту безпілотників так, щоб вони не порушували її повітряний простір.

Раніше, у листопаді 2025 року, єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс визнавав, що європейський проєкт із побудови "Стіни дронів" для протиповітряної оборони перебуває лише на стадії задуму. Основні оборонні проєкти ЄС включають Дронову оборонну ініціативу, Варту східного флангу, Європейський протиповітряний щит та Європейський космічний щит.

Тим часом, Європейські держави, як повідомляє "Європейська правда", вперше за десятиліття знову обговорюють власне ядерне стримування. Це пов'язано зі сумнівами щодо гарантій безпеки з боку США та постійною загрозою з боку Росії. Ідея передбачає як розширення "ядерної парасольки" Франції, так і потенційний розвиток власних оборонних можливостей окремих країн. Ексміністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер навіть висловив думку, що Німеччина повинна працювати над створенням ядерної зброї у співпраці з європейськими союзниками.

"По-перше, ми бачили повідомлення у медіа [про погрози РФ], тож, звісно, знаємо про це. Ми також бачили реакції деяких занепокоєних держав-членів. Гадаю, ми вже дуже чітко заявили з цієї трибуни, що напад на одну з наших держав-членів є нападом на весь ЄС", – заявив речник Єврокомісії Томас Реньє.

"Ми бачили реакції наших держав-членів. Не забуваймо, що саме вони мають першочергові повноваження [виявляти та визначати загрози], і ми переконалися в цьому на прикладі численних порушень повітряного простору, які ми спостерігали впродовж останніх тижнів і місяців", – додав Реньє.

Погрози Росії створюють нові виклики для європейської безпеки, проте ЄС демонструє єдність та рішучість у захисті своїх членів. Посилення оборонних ініціатив та розвиток стратегічних проєктів стають ключовими елементами відповіді на зростаючу напругу, підкреслюючи спільну відповідальність за безпеку всього Європейського Союзу.