Лондон розкриває деталі: як флот Британії та Норвегії стежив за субмариною РФ

Настала північна Атлантика, міжнародні води якого стали ареною для несподіваної появи російської бойової субмарини. Це помітила морська та повітряна розвідка Великої Британії, що ознаменувало початок цілодобового спостереження. Британські військові швидко дійшли висновку, що субмарина могла слугувати відволікаючим маневром на тлі прихованих операцій.

Паралельно з цим, разом із ключовим союзником – Норвегією – розпочався пошук інших російських суден, які були пов’язані з Головним управлінням глибоководних досліджень (ГУГД) Міноборони РФ. Серед них було судно «Янтарь», відоме тим, що раніше вже з'являлося біля британського узбережжя. Воно навіть засліплювало лазерами британських пілотів, які намагалися моніторити його діяльність.

Міністр оборони Джон Гілі, виступивши на брифінгу, уточнив, що в операції були задіяні три російські військові одиниці: підводний човен класу «Акула» та два спеціалізовані підводні апарати ГУГД. Ця незвичайність спонукала Лондон та його союзників до так званої кампанії «відкритих дій», метою якої було чітко дати зрозуміти: за російськими силами пильно стежать, і їхні маневри більше не залишаться непоміченими.

До операції було залучено фрегат HMS St Albans, а також військові гелікоптери, які невпинно відстежували російську субмарину, що перебувала поблизу територіальних вод Британії. Це безперервне спостереження, що здійснювалося 24/7 спільно із союзниками, тримало російські судна під постійним контролем, демонструючи скоординовану реакцію західних партнерів.

Зрештою, судна ГУГД та російська субмарина були змушені залишити регіон, повернувшись у напрямку своїх баз у Баренцевому морі. Хоча точні місця їхньої активності залишаються нерозголошеними, є підстави вважати, що росіяни могли здійснювати картографування підводної критичної інфраструктури, такої як оптоволоконні кабелі, через які проходить близько 99% міжнародного обміну даними, включаючи банківські транзакції та інші комунікації.

Міністр Гілі чітко заявив, звертаючись до російської сторони: «Ми бачимо вашу діяльність над нашою підводною інфраструктурою. Будь-які спроби її пошкодити не будуть толеруватися і матимуть серйозні наслідки». Це підкреслює рішучість Великої Британії та її союзників захищати свої стратегічні інтереси в Атлантиці на тлі зростаючої активності. Незважаючи на те, що російська ударна субмарина відійшла до берегів Росії, Британія тримає і судна, і авіацію напоготові на випадок, якщо російські судна знову повернуться.

Лондон зазначає, що за останні два роки активність російських суден поблизу британських берегів зросла на 30%. Це є частиною ширшої тенденції, яка спостерігається протягом декількох років. Наприклад, у грудні 2025 року британський флот уже супроводжував російську субмарину до Ла-Маншу, а Нідерланди неодноразово відстежували підозрілі російські судна в Північному морі.

Враховуючи ці загрози та непередбачуваність, Велика Британія та Норвегія уклали угоду про посилення оборонної співпраці у грудні 2025 року. Ця угода передбачає спільні дії флотів у північній частині Атлантики для захисту підводної інфраструктури, що свідчить про довгострокову стратегію протидії подібним інцидентам.

«Ми бачимо вашу діяльність над нашою підводною інфраструктурою. І ви маєте знати, що будь-які спроби пошкодити її не будуть толеруватися, і після цього будуть серйозні наслідки», — наголосив Міністр оборони Джон Гілі, підкреслюючи безкомпромісну позицію Великої Британії щодо захисту своїх інтересів.

Поточна ситуація біля берегів Великої Британії слугує нагадуванням про постійну напругу в міжнародних водах та критичне значення підводної комунікаційної інфраструктури. На готовність та єдність союзників реагувати на приховані загрози залежить стабільність і безпека глобального інформаційного простору, що вимагає безперервного пильності та співпраці.