Небувалий конфлікт: США вимагають негайних планів від союзників щодо Ормузької протоки

На Близькому Сході запанувало тимчасове, але крихке перемир’я, досягнуте між США, Іраном та Ізраїлем. Це двотижневе припинення вогню, узгоджене в ніч проти 8 квітня, мало на меті зупинити бойові дії та відновити вільний потік кораблів через Ормузьку протоку. Однак, незважаючи на домовленості, напруга залишалася високою, а удари між Іраном та Ізраїлем все ще тривали, порушуючи умови перемир'я.

Вашингтон, на чолі з президентом Дональдом Трампом, бачив у цьому вікно можливостей, але також і значні ризики. Ормузька протока, через яку проходить близько 20% світових постачань нафти та природного газу, була фактично заблокована. Це призвело до стрімкого зростання світових цін на енергоносії та викликало серйозне побоювання щодо дефіциту пального, що загрожувало економічній стабільності багатьох країн.

Тож Сполучені Штати висунули ультиматум своїм європейським союзникам, вимагаючи конкретних зобов'язань щодо забезпечення безпеки судноплавства в протоці. Запит було озвучено під час зустрічей між американськими та натівськими високопосадовцями у Білому домі, де Дональд Трамп проводив переговори з генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте. Обговорення також відбулися у Пентагоні та Державному департаменті.

США очікували від країн надання конкретних планів щодо забезпечення судноплавства упродовж кількох днів. Це вимога загострила давні суперечки між Трампом та його союзниками, оскільки багато членів НАТО відмовилися надавати свої військові бази для ударів по Ірану та не підтримали заклики долучитися до розблокування протоки під час активної фази бойових дій. Президент Трамп навіть різко розкритикував Альянс, заявивши, що НАТО "не було поруч, коли це було потрібно".

Ситуація була ускладнена заявами Тегерану, що безпечний прохід через протоку можливий лише за координації іранських військових та що атаки Ізраїлю на пов'язане з Іраном угруповання "Хезболла" в Лівані є порушенням умов перемир'я. Проте в рамках тимчасового перемир'я між США та Іраном було вирішено, що Іран та Оман зможуть стягувати плату з суден, які проходять через Ормузьку протоку.

Міжнародна коаліція на чолі з Великою Британією, до якої входять понад 40 країн, включаючи багато європейських держав, Японію та Канаду, раніше обіцяла сприяти відновленню роботи Ормузької протоки. Проте сумніви щодо спроможності цих країн оперативно представити свої плани та реалістичності встановлених термінів залишалися. У Вашингтоні все частіше лунають заклики до перегляду ролі НАТО, а держсекретар Марко Рубіо наголосив на необхідності союзників активніше доводити свою цінність для США.

Наслідки конфлікту на Близькому Сході, зокрема блокування Ормузької протоки, показали вразливість світової енергетичної системи. Різке зростання цін на нафту та газ продемонструвало, як геополітичні події можуть моментально впливати на глобальну економіку. Ця ситуація також підкреслила внутрішні розбіжності в НАТО, де деякі члени Альянсу не бажають брати участь у військових операціях за межами їхніх традиційних оборонних функцій, тоді як інші, на чолі зі США, вимагають єдиного фронту.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який часто виступає посередником у складних відносинах між США та Альянсом, опинився перед одним із найсерйозніших випробувань своєї кар'єри. Йому необхідно знайти баланс між закликами Сполучених Штатів до посилення військової активності та небажанням деяких європейських країн втягуватися у прямі конфлікти. Очікується, що віцепрезидент Джей Ді Венс очолить американську делегацію на переговорах з Іраном у Пакистані, де сторони спробують досягти подальших домовленостей щодо деескалації.

Високопоставлений представник НАТО, коментуючи ситуацію, заявив агенції Bloomberg, що "Вашингтон очікує від партнерів конкретних планів уже найближчими днями".

Дональд Трамп раніше запропонував Ірану створити спільне підприємство для контролю та "бізнесу" в Ормузькій протоці. Це рішення може не тільки допомогти відновити стабільне судноплавство, а й дозволити Тегерану використовувати зібрані кошти на відновлення, відкриваючи шлях до більш мирного співіснування в регіоні, але подальша динаміка ситуації залишається під питанням.