Неочікуваний переможець World Press Photo 2026: 65-річна жінка як символ стійкості
24 квітня 2025 року, Київ прокинувся від масованої атаки – безпілотники та ракети ворога розірвали ранкову тишу, залишивши по собі біль і руйнування. Цей день став фатальним для багатьох, забравши життя 13 людей і поранивши близько 90.
Валерія Синюк, 65-річна мешканка столиці, спала, коли російська ракета зруйнувала будівлю навпроти її дому. Прокинувшись від вибуху, вона опинилася біля свого сильно пошкодженого житла, відчуваючи шок та вразливість, що охопила місто.
Саме в цей момент український фотограф Євген Малолєтка зафіксував її образ на світлині «Російська атака на Київ», яка згодом стане знаковою. Кадр зображує жінку, що сидить серед уламків, а глибокі тіні створюють контраст з єдиним джерелом світла, підкреслюючи її втрачений погляд та чисте, вільне від бруду взуття – деталі, що свідчать про раптовість трагедії.
Ця фотографія зворушила міжнародне журі конкурсу World Press Photo 2026, яке відзначило її у категорії «Європа». Журі підкреслило, що знімок відображає шок і вразливість людини, що вижила в Києві, та підкреслює людські втрати від тривалих атак Росії.
Крім роботи Малолєтки, в категорії «Європа» також відзначили знімок американського фотожурналіста The New York Times Девіда Гуттенфелдера. Його фотографії з серії «Війна дронів» показують українського військового, який готує FPV-дрони до бойових завдань на Харківщині 24 серпня 2024 року. В цій серії також є знімок Юлії Васякіної, яка обіймає свого 20-річного коня Камелію, вбитого дроном в Одесі 11 липня 2025 року, та інші кадри, що демонструють створення FPV-дронів для ЗСУ в центральній Україні.
Організатори конкурсу World Press Photo запропонували глядачам зазирнути до робіт переможців, щоб відчути їхню силу та значимість. Уже 23 квітня буде оголошено автора фотографії року, який отримає 10 тисяч євро. Регіональні переможці, зокрема Євген Малолєтка, вже отримали тисячу євро, а їхні роботи демонструватимуться на пересувній виставці у більш ніж 60 містах світу.
Євген Малолєтка, родом з Бердянська Запорізької області, є досвідченим фоторепортером. З 2014 року він документує війну Росії проти України, а також висвітлював Євромайдан, протести в Білорусі, війну в Нагірному Карабаху та пандемію COVID-19. Він співпрацював з такими виданнями як Associated Press, Al Jazeera, Der Spiegel. Малолєтка вже перемагав на регіональному етапі World Press Photo у 2023 році з фоторепортажем «Облога Маріуполя» та є лауреатом премії імені Джеймса Найта, премій Visa dʼor News Award та Prix Bayeux Calvados-Normandie, а також отримав Пулітцерівську премію у номінації за служіння суспільству.
Міжнародний конкурс World Press Photo, заснований у 1955 році в Амстердамі, є некомерційною організацією, що проводить наймасштабнішу та найпрестижнішу щорічну премію у галузі фотожурналістики. У 2026 році на конкурс надійшло 57 376 фотографій від 3747 фотографів зі 141 країни. Минулорічні нагороди конкурсу були відзначені посиланням на інстаграмі World Press Photo та на на сайті конкурсу..
«Це фото відображає шок і вразливість людини, яка вижила в Києві. Глибокі тіні, що контрастують з одним джерелом світла, привертають увагу до разючих деталей — втраченого погляду жінки та її чистого, вільного взуття — що підкреслюють раптовість і людські втрати від триваючих атак Росії», — зазначило журі World Press Photo.
«Ця історія пропонує всебічний погляд на використання безпілотників у російсько-українській війні, ілюструючи створення та розгортання цієї нової зброї та її вплив на людей. Поєднуючи людські наслідки з інноваціями та випробуванням військових технологій, робота пропонує цілісне бачення конфлікту, який все більше формується технологічною війною», — прокоментувало журі роботу Девіда Гуттенфелдера, яким, до слова, володіє понад мільйон підписників у Instagram.
Виконавча директорка World Press Photo Джумана Ель Зейн Хурі закликала глядачів: «Знайдіть час, щоб по-справжньому подивитися на ці зображення, посидіти з ними, засумніватися в них, дозволити їм зворушити вас», за її словами, відзначені роботи висвітлюють «одні з найактуальніших проблем, з якими стикається сучасний світ, що характеризується розколотістю, терміновістю та водночас вродженою стійкістю».
Історія Валерії Синюк та інших постраждалих від війни, зафіксована через об'єктив Євгена Малолєтки, продовжує залишатися потужним свідченням людської трагедії та водночас незламності. Ці фотографії, відзначені на міжнародному рівні, служать не лише нагадуванням про жахи війни, але й закликом до глибшого осмислення її наслідків, спонукаючи світ до пошуку миру та справедливості.

