Що ж ми будуємо культом заборони?

У 2026 році словом-тригером для мене є "заборонити"

Зміст

Таке враження, що ніхто уже не має сил і ресурсу розв'язувати проблеми. А от заборонити — одразу відчуваєш силу. Але ж такою логікою керувалися і в епоху тоталітаризмів?

Заборонити… Але там, де одні заборони, свобода не проросте. А якою є наша ідентичність без свободи? 

Заборонити дискусії про вектори розвитку. А що як це підважить опори на яких ми стоїмо? І байдуже, що опори залишилися у часах Байдена-Джонсона. І світ поїхав уперед. 

Читайте також: Давид не поборює Голіафа п'ять чи десять років

Заборонити пишатися людьми, які вкладаються у розвиток оборони. Раптом у них медійні родичі чи, не дай Боже, прапрадід не вийшов обличчям? 

Заборонити свою думку на історичні події. До того заборонити, що навіть Національний військовий меморіальний цвинтар не будемо робити. Ану ж ситуація зміниться і через років шістдесят якась нова нардепка назве негідниками нас? Як хтось червоноармійців, хтось бійців УПА, хтось ветеранів Афганістану? Заборонити! І байдуже, що вони приймали рішення в інших умовах? Простіше уже заборонити! І не облажатися.

Заборонити радість. Як радіти під час війни? 

Заборонити сум. Ворог не може бачити як нам важко! Гоу-гоу на танці! 

Заборонити багатих — вони ж накрали. І заборонити бідних — вони ж псують імідж країни.

Війна — це постійна мобілізація. Але що ж ми будуємо культом заборони?

Заборонити все. Щоб нашим дітям не довелося забороняти.

Джерело

Про автора. Петро Охотін, політолог, боєць ЗСУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Теги за темою
Україна Новини Суспільство
Джерело матеріала
loader
loader