Недбалість ціною в нацбезпеку: 795 паролів уряду Угорщини потрапили в мережу

Глибоке розслідування, проведене журналістами, виявило шокуючу правду: майже 800 електронних адрес державних установ Угорщини разом із паролями стали надбанням громадськості. Цей приголомшливий витік даних засвідчив катастрофічні проблеми із захистом інформації у міністерствах, що працюють з конфіденційними відомостями.

Найбільше постраждали ключові відомства: Міністерство внутрішніх справ зі 170 витоками, Міністерство оборони зі 120 скомпрометованими даними, Міністерство закордонних справ і торгівлі зі 107 витоками та Міністерство національної економіки, де зафіксовано 99 витоків.

Серед скомпрометованих осіб виявилися не лише рядові співробітники, а й такі впливові постаті, як офіцер високого рангу, відповідальний за інформаційну безпеку, координатор із боротьби з тероризмом у МЗС та фахівець, що займається гібридними загрозами. Їхні дані опинились у мережі через банальну недбалість — використання елементарних паролів, як-от «Password», «123456aA», «FrankLampard» і навіть «adolf» та «porsche911».

Справжній масштаб проблеми, ймовірно, значно ширший, оскільки дослідження не охоплювало підпорядковані структури, такі як податкова, митниця чи поліція. Витоки містили не лише паролі, але й номери телефонів, адреси, дати народження та IP-адреси, створюючи серйозну загрозу безпеці.

Щонайменше 97 комп'ютерів у державних установах були заражені шкідливим програмним забезпеченням, яке викрадало облікові дані. Деякі з цих інцидентів сталися нещодавно, що підкреслює актуальність проблеми та відсутність адекватних заходів протидії.

Ця подія відбувається на тлі попередніх інцидентів, що вказують на системні проблеми з кібербезпекою в Угорщині. Ще у 2022 році російські спецслужби отримали доступ до мережі МЗС Угорщини. У 2023-2025 роках записи розмов очільника угорського МЗС Петера Сіярто з його російським колегою Сергієм Лавровим підтвердили системну координацію Будапешта з Москвою, зокрема передачу документів через посольство та використання питання угорської меншини для блокування євроінтеграції України.

Публікація даних розслідування Bellingcat з'явилася напередодні парламентських виборів в Угорщині 12 квітня, де вирішуватиметься, чи залишиться прем'єр-міністр Віктор Орбан при владі вп'яте поспіль. Це загострює політичну обстановку та підсилює питання щодо відповідальності уряду за захист критично важливої інформації.

Політичний аналітик Саболч Дулл зазначає: «Очевидно, що витоки даних свідчать про те, що державні установи не ставилися серйозно до безпеки інформації. Ці підозри виникали ще тоді, коли російські хакери зламали ІТ-систему міністерства закордонних справ».

Інцидент з витоком даних є тривожним сигналом для угорського уряду, який підкреслює нагальну потребу в кардинальному перегляді підходів до кібербезпеки та впровадженні багаторівневих систем захисту. Відсутність належної «цифрової гігієни» та використання примітивних паролів загрожує не лише конфіденційності, а й національній безпеці усієї країни.