Несподіване прохання: чому партнери закликали не бити по нафтовій інфраструктурі Росії?

На тлі загострення ситуації на Близькому Сході, коли світ зіткнувся з викликами блокування Ормузької протоки, багато країн шукали шляхи для стабілізації глобальної економіки. У цей період різні держави отримували пропозиції: когось просили збільшити видобуток нафти, когось — розширити можливості транзиту.

Водночас, за словами українського президента, до України надійшло прохання «зменшити відповіді» на російські атаки, тобто скоротити удари по нафтовій інфраструктурі Росії. Цей крок, як вважали партнери, мав би запобігти дестабілізації світових цін на паливо.

Президент України, однак, не погодився з такою оцінкою. Він відверто висловив думку, що російська нафта не має вирішального впливу на світовий ринок. Ця позиція викликала дискусії, проте Україна продовжувала відстоювати своє право на дії, спрямовані на зменшення можливостей Росії фінансувати війну.

Радник Офісу Президента Михайло Подоляк підкреслив, що Київ прагне не допустити присутності Росії на глобальному ринку нафти як країни, що фінансує агресивні дії. Тим часом, військовий експерт Павло Нарожний пояснив, що Сили оборони здатні перенасичувати ворожу систему ППО, відкриваючи можливості для ударів за будь-якого сценарію.

Українська сторона розраховує на повне відновлення санкцій проти російської нафти. Українські експерти вважали, що при повних санкціях Росія могла б збанкрутувати максимум через рік. Зараз же президент висловив впевненість, що послаблення санкцій, зокрема, могло бути грою Росії, щоб мати можливість продати об’єкти компанії «Лукойл» та зняти обмеження з енергоресурсів під зручним приводом.

Україна наголошує, що наразі підприємства Росії на території Європи, включаючи заводи в Румунії та Болгарії, або не працюють, або функціонують так, що гроші не надходять до російського бюджету. Ця ситуація підкреслює важливість збереження та посилення санкцій, оскільки енергетичні ресурси є ключовим джерелом фінансування агресії Росії.

Нагадаємо, 4 квітня Bloomberg поширив інформацію від глави Офісу Президента Кирила Буданова про «певні сигнали», що надходять Україні щодо припинення ударів по російських нафтопереробних заводах. Це відбувалося на тлі зростання світових цін на нафту та паливо, спровокованого подіями, що відбувалися в Ірані. Інші джерела, зокрема The Telegraph, навпаки, зазначали, що Україна ігнорує заклики союзників припинити атаки.

Численні удари Сил оборони України, в тому числі спільними операціями Центру спецоперацій «Альфа» СБУ та інших складових Сил оборони (ГУР МОУ, СБС, ССО, ДПСУ), були завдані по нафтових терміналах у Слободці Ленінградської області та морського порту «Новоросійськ» у Краснодарському краї РФ. Зокрема, у ніч на 9 квітня було уражено нафтоперекачувальну станцію «Кримська» у Краснодарському краї РФ. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа: Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

«Партнери просили, це факт. Просили на різних рівнях: від політичного до військового керівництва», — підтвердив президент.

«Я чекаю, коли повернуть санкції щодо російської нафти в повному обсязі, як це було. Інакше кожен день додаватиме мені впевненості в тому, що це була гра Росії: під зручним приводом зняти санкції з енергоресурсів і мати можливість продати об'єкти компанії „Лукойл“», — заявив голова держави.

Україна продовжує боротьбу за енергетичну незалежність та закликає до посилення економічного тиску на агресора, вважаючи, що це є ключовим у припиненні війни. Хоча партнери намагаються стабілізувати світові ціни, Київ стоїть на своєму: зменшення економічних можливостей Росії є пріоритетом.