Не риторика, а дії: як 100 днів змінили Банкову

На початку свого шляху на Банковій, керівництво Офісу президента задало тон нового підходу до управління. Як зазначають автори матеріалу ТСН «Десять дій Буданова за сто днів», ключовою тезою стала фраза: «Дія — основа всього: з дій та їхніх наслідків складається цей світ, і лише дія призведе до результату». Ця філософія, озвучена під час зустрічі зі студентами Kyiv School of Economics, стала дороговказом для всіх подальших ініціатив, змістивши акцент з порожніх слів на конкретні дії.

Одним з перших вагомих кроків стало радикальне переосмислення переговорного процесу. Замість формальної присутності, команда зосередилася на досягненні реальних результатів, прагнучи повернути Україні статус повноцінного суб’єкта міжнародного діалогу. Це дозволило змінити саму логіку взаємодії на міжнародній арені, перетворивши її на ефективний інструмент досягнення національних інтересів.

Паралельно, було централізовано процес обміну полоненими, що стало одним з найбільш чутливих гуманітарних напрямків. За короткий період додому вдалося повернути 659 українців, інтегрувавши цей процес у ширший переговорний трек. Це дозволило вивести гуманітарні питання на якісно новий рівень міжнародної дипломатії за активної участі партнерів.

Важливим зовнішньополітичним рішенням стала розробка стратегії розширення української присутності в Африці. Після міжвідомчої наради за участю МЗС, СЗР і ГУР було заявлено про формування системної політики щодо країн континенту та Глобального Півдня з чітким визначенням пріоритетів та механізмів просування інтересів України. Ця стратегія відкриває нові горизонти для міжнародної співпраці та посилення впливу країни.

На внутрішньому фронті одним з найбільш символічних проєктів стало створення Національного пантеону. Ця ініціатива передбачає повернення праху видатних українців на Батьківщину та формування у Києві простору історичної пам’яті. За попередніми даними, вже ідентифіковано десятки таких поховань по всьому світу, що свідчить про глибоке значення цього проєкту для національної ідентичності.

Економічний блок рішень також зазнав трансформацій. Було очолено Раду з питань підтримки підприємництва, з підходом, який розглядає економіку як складову національної безпеки. Держава змінює свою роль з контролюючого органу на партнера для бізнесу, що створює сприятливі умови для розвитку підприємництва та інвестицій.

Також, у соціальному напрямі було зроблено акцент на програмі доступного житла «єОселя», яка вже охопила понад 24 тисячі родин. Тема житла розглядається не лише як задоволення базових потреб, а як інструмент для повернення українців, підтримки військових та відновлення економіки країни. Культурна спадщина також стала пріоритетом, розглядаючись як елемент безпеки та міжнародного позиціювання України.

У ветеранській політиці ініційовано зміну підходу від моделі соціальної допомоги до інтеграції ветеранів, як активного ресурсу держави. Їхня роль у розвитку громад та повоєнній відбудові є ключовою. Окремо приділено увагу співпраці з релігійними організаціями, які розглядаються як партнери у гуманітарних питаннях, підтримці військових та протидії російському впливу в духовній сфері.

«Дія — основа всього: з дій та їхніх наслідків складається цей світ, і лише дія призведе до результату».

Таким чином, Офіс президента переходить від реактивної до проактивної моделі управління, де швидкість ухвалення рішень, чітка вертикаль відповідальності та глибока аналітика стали наріжними каменями нової стратегії. Це свідчить про прагнення до максимально ефективного використання ресурсів та зосередження на результаті для всієї країни.