/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2Fb74defa453ab37bf6147cf2f602581e0.jpg)
Несподіваний поворот: €35 млрд від ЄС для Угорщини під 27 умовами
Протягом 16 років Угорщина перебувала під управлінням Віктора Орбана, чий уряд часто вступав у конфлікти з Брюсселем через відхід від демократичних стандартів, ігнорування верховенства права та блокування санкцій проти Росії і допомоги Україні. Ця політика призвела до заморожування близько 35 мільярдів євро, зарезервованих для Угорщини. Європейська комісія та низка дипломатів ЄС, як зазначає The Financial Times, вважають, що розблокування цих коштів можливе лише після виконання Будапештом низки умов.
Раптовий тріумф Петера Мадяра на виборах, який пообіцяв відновити систему стримувань і противаг та приєднати країну до Європейської прокуратури, був сприйнятий у Брюсселі з обережним оптимізмом. Він одразу ж отримав сигнал від Єврокомісії про необхідність термінових реформ. Ці очікування включають не тільки внутрішні зміни, а й негайне відновлення відносин з Україною та відмову від проросійської політики.
Європейська комісія розпочала активну взаємодію з Мадяром, наголошуючи на необхідності швидко відновити конструктивну співпрацю з Україною. Серед найважливіших завдань, що стоять перед новим урядом, є розблокування фінансової допомоги Україні на суму 90 мільярдів євро та зняття вето на нові пакети санкцій проти Росії. У Брюсселі навіть готуються до прискореного прийняття рішень щодо фінансування Києва одразу після вступу Мадяра на посаду.
Заморожені кошти включають майже 18 мільярдів євро через порушення верховенства права, корупційні ризики та проблеми з незалежністю судів, а також понад 17 мільярдів євро пільгових кредитів. Щоб отримати ці кошти, Угорщина має виконати 27 вимог. Вони охоплюють антикорупційні реформи, зміни у судовій системі, оновлення керівництва державних інституцій, та скасування рішень часів Віктора Орбана, що стосувалися політики щодо біженців та обмежень академічної свободи.
Однією з найбільш гострих проблем є конфлікт з Європейським судом щодо міграційної політики. Через невиконання рішень суду Угорщина щодня сплачує штраф у розмірі 1 мільйона євро, а загальна сума цих стягнень вже наблизилася до 900 мільйонів євро, фактично вираховуючись з європейського фінансування. Це створює значний фінансовий тиск на країну та спонукає Мадяра до швидких дій.
Незважаючи на значний тиск та високі очікування, у Європейському Союзі зберігають обережність. Досвід деяких країн показує, що навіть після зміни влади реформи можуть зіштовхуватися з опором. Також існує занепокоєння, що Віктор Орбан може скористатися 30-денним терміном для формування парламенту згідно з угорською конституцією, щоб ускладнити майбутні зміни.
Перемога Петера Мадяра та його партії «Тиса» є значною подією для Угорщини, оскільки він кидає виклик усталеному політичному порядку, що існував протягом багатьох років. Його обіцянки щодо відновлення демократичних інститутів та боротьби з корупцією співпадають з довгостроковими вимогами Брюсселя, що робить цей момент критичним для майбутнього країни в межах ЄС.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, висловила готовність співпрацювати з новим урядом, проте наголосила, що для «повернення Угорщини на європейський шлях» потрібні конкретні результати. Це підкреслює складність ситуації та необхідність не лише обіцянок, а й їх швидкого та ефективного виконання.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Ми почнемо працювати з новим урядом якнайшвидше, щоб досягти швидкого і давно необхідного прогресу на благо угорського народу». Водночас вона попередила: «Попереду ще багато роботи, щоб Угорщина повернулася на європейський шлях».
Один із представників ЄС зазначив: «У нас є багато важелів впливу. Тиск на нього (Мадяра) великий, і, думаю, він хоче діяти швидко».
Для Угорщини настає вирішальний період, що може змінити її геополітичну орієнтацію та внутрішню політику. Виконання 27 вимог ЄС та розблокування мільярдів євро стане справжнім випробуванням для нового уряду, визначаючи, чи зможе країна повністю інтегруватися в європейську спільноту та відновити довіру міжнародних партнерів.

