Аналітики назвали новий китайський літак кращим за американські аналоги

На жаль, Китай непомітно здійснює революцію у військово-транспортній авіації — і західні аналітики починають це помічати. Чотиримоторний турбогвинтовий літак Y‑30, відомий у Китаї під назвою «Сінь Чжун Юнь», здійснив перший випробувальний політ у грудні минулого року і, за оцінками фахівців Пекінського авіаційно-космічного університету, перевершує американський C‑130J Super Hercules одразу за кількома ключовими параметрами.

Розробкою літака займається Shaanxi Aircraft Industry Corporation – дочірня структура Авіаційної промислової корпорації Китаю.

Аналітики видання Aerospace Knowledge порівняли новинку з американським конкурентом за потужністю двигунів, вантажопідйомністю, конструкцією планера, матеріалами, авіонікою та програмним забезпеченням систем управління польотом – і в усіх категоріях віддали перевагу китайській машині.

Основу силової установки Y‑30 складають чотири вітчизняні турбогвинтові двигуни AEP-500, які значно потужніші за британські Rolls-Royce AE2100D3, що встановлені на C‑130J. Вантажопідйомність нового літака сягає близько 30 тонн – майже вдвічі більше, ніж у американського аналога з його приблизно 20 тоннами, повідомляє South China Morning Post. Такий запас дозволяє перевозити важку техніку: легкий танк Type 15, колісні бойові машини ZBL-08, самохідні гармати PLL-09 і зенітні комплекси HQ-17.

Конструктори зробили ставку на сучасні композитні матеріали замість традиційного суцільнометалевого планера – літак став легшим, не втративши в міцності. Авіоніка розроблена з нуля у 2020‑х роках, тоді як бортові системи C‑130J базуються на технологіях циклу оновлення 1996 року. Перевага в покоління – не перебільшення.

На окрему увагу заслуговують злітно-посадкові характеристики: Y‑30 здатний працювати з ґрунтових смуг у гірських ущелинах і на віддалених острівних позиціях. Для Китаю, який утримує присутність уздовж гімалайського кордону та в спірних районах Південно-Китайського моря, така гнучкість є критично важливою. C‑130J зберігає невелику перевагу в дальності польоту і десятиліття бойового відпрацювання в найрізноманітніших конфігураціях – від пошуково-рятувальних операцій до радіоелектронної боротьби, – проте Китай цілеспрямовано скорочує відставання, створюючи платформу з широким потенціалом для спеціалізованих модифікацій.