Не все так просто: чому фемінітиви не можна звести до одного довідника

Ідея створення єдиного переліку фемінітивів стикається з низкою лінгвістичних труднощів. Про це розповіла голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров в інтерв'ю "Укрінформу".

Чому не можна створити універсальний список фемінітивів?

За словами Юлії Чернобров, ще у 2021 році Комісія працювала над формуванням стандарту фемінізованих назв у медичній сфері. Йшлося про створення переліків відповідників, однак такий підхід не отримав підтримки з боку Інституту української мови НАН України.

Фахівці наголосили, що в українській мові не діє повний паралелізм, тобто не для кожного слова можна легко утворити рівнозначну пару жіночого роду. Через це універсальний довідник був би складним у використанні – мовцям довелося б постійно звертатися до нього у пошуках правильних форм.

Крім того, окремі слова можуть не збігатися за значенням навіть після утворення фемінітивів. Це ще раз підтверджує, що механічне створення відповідників не завжди дає коректний результат.

Гендерночутлива мова – це не лише фемінітиви

Юлія Чернобров підкреслила, що гендерночутлива мова не обмежується лише словотвором. Окрім фемінітивів, існують й інші способи коректно передати гендерну рівність у мовленні.

Зокрема, можна використовувати аналітичні форми на кшталт "пан" і "пані", а також різні синтаксичні конструкції. Такий підхід дозволяє уникнути складних або неприродних слів і водночас дотримуватися мовних норм.

Отже, сучасна українська мова пропонує цілий спектр інструментів для формування гендерночутливого мовлення. І саме ця різноманітність, за словами мовознавців, є її сильною стороною.

Не кажіть "дешева ціна": мовознавці пояснили, як говорити правильно?

• Фраза "дешева ціна" є помилкою через плеоназм, оскільки слово "дешевий" вже передає значення низької вартості.

• Коректними варіантами для опису рівня вартості є "висока", "низька" або "помірна" ціна, а фрази на кшталт "велика ціна" чи "маленька ціна" є мовними помилками.