Кремль уповільнює цензуру інтернету: чому Путін боїться гніву росіян?

Настала весна 2026 року, і Кремль зіткнувся з несподіваною проблемою, яка загрожувала його стабільності. Посилення контролю над інтернетом, особливо щодо месенджера Telegram, викликало хвилю невдоволення серед громадян. Джерела, близькі до ситуації, повідомляли, що наполягання ФСБ на жорсткіших обмеженнях викликало занепокоєння навіть серед високопосадовців, які попереджали про політичні та економічні ризики.

Ці занепокоєння були не безпідставними. Щоденні незручності для мільйонів росіян, які звикли до цифрових послуг, почали впливати на їхнє ставлення до влади. Люди, стомлені проблемами, пов'язаними з війною, все більше відчували тягар цих обмежень, а невдоволення перетворилося на реальну загрозу для рейтингу президента. У той час Дмитро Пєсков, речник Кремля, спробував заспокоїти громадськість, заявивши, що робота інтернету буде повністю нормалізована, коли зникне потреба в заходах безпеки.

Саме тоді, коли Кремль випробовував додаткові засоби контролю над онлайн-інфраструктурою, масштабні перебої з мобільним інтернетом тривали тижнями у Москві, викликаючи обурення. Це змусило Кремль, за даними Bloomberg, переглянути свою ініціативу, оскільки побоювання щодо падіння підтримки Володимира Путіна зростали. Довіра до нього з січня впала більш ніж на вісім відсоткових пунктів, досягнувши 67,8%.

Павло Дуров, засновник Telegram, у відповідь на ці дії закликав до "цифрового опору" всередині країни. Він обіцяв продовжувати вдосконалювати децентралізовану технологію боротьби з цензурою Telegram. Це додало напруги в ситуацію, оскільки Кремль прагнув утримати контроль, а громадяни шукали шляхи обходу обмежень за допомогою VPN-сервісів.

Невдоволення було найбільш помітним серед активного, заможного населення великих міст, яке вже було незадоволене урядом. Воно створювало серйозну проблему для Кремля, адже у вересні мали відбутися парламентські вибори. Це підривало офіційні наративи про те, що суспільство залишається єдиним навколо Путіна у війні проти України.

Таким чином, Кремль опинився перед вибором: або продовжувати жорстку цензуру й ризикувати втратою підтримки, або уповільнити обмеження, що дозволить Telegram продовжувати функціонувати в Росії. Цей вибір став відповіддю на громадський тиск і падіння рейтингів, що свідчило про можливе пом'якшення політики цифрового контролю.

Російська влада розгорнула активну кампанію проти платформ соціальних мереж, серед яких YouTube, Facebook, WhatsApp та Instagram, з моменту вторгнення в Україну 2022 року. Ці дії були частиною зусиль з придушення інакомислення. Нещодавно влада заохочувала росіян до переходу на державний "супердодаток" Max, створений за зразком китайського WeChat, зокрема, шляхом суворого обмеження доступу до Telegram. Унаслідок блокування російського інфопростору Z-канали втратили приблизно 41% переглядів.

Протягом 2025 року Росія стала світовим лідером за кількістю вимкнень інтернету, які склали 37 166 годин і торкнулися 146 мільйонів людей. Обмеження, що застосовуються "з метою забезпечення заходів безпеки", щодня вводяться в 63 регіонах. За оцінкою Cloudwards, Росія посідає передостаннє місце у світовому рейтингу свободи інтернету, набравши лише 4 бали зі 100, поруч із такими країнами, як Китай, Іран та Пакистан.

Денис Волков, керівник московської соціологічної компанії «Левада», зазначив, що "блокування найбільш помітне серед відносно активного, заможного населення великих міст, яке вже було незадоволене урядом. Це має менший вплив на настрої лояльного електорату Путіна, який дивиться телебачення".

Ситуація з цензурою інтернету в Росії залишається напруженою, проте публічний тиск та падіння рейтингів можуть змусити Кремль знаходити баланс між контролем та збереженням громадської підтримки на тлі тривалої війни та важливих політичних подій.