Трамп заявив про "вічне" відкриття Ормузької протоки після домовленості з Китаєм

Ситуація навколо Ормузької протоки набула драматичного повороту, коли Іран заблокував цей стратегічний водний шлях після початку військових ударів з боку США та Ізраїлю. Це створило значну напругу у регіоні, адже протока є життєво важливою артерією для світовій торгівлі, особливо для перевезення нафти.

На тлі зростаючого протистояння, США та Іран, за посередництва Пакистану, розпочали переговори, щоб знайти вихід із кризи. Питання розблокування Ормузької протоки було однією з ключових умов для припинення війни. Було досягнуто тимчасового двотижневого перемир'я, яке, як стверджував Дональд Трамп, мало забезпечити вільне судноплавство.

Проте, ситуація лишалася невизначеною, Тегеран оголосив про введення збору за прохід суден. 13 квітня о 15:00 за київським часом Центральне командування США оголосило про морську блокаду іранських портів, застосувавши ці заходи до суден усіх країн, які намагалися заходити або виходити з іранських портів. Це стало відповіддю на провал переговорів.

Через декілька днів, 15 квітня, Дональд Трамп оголосив, що він "назавжди відкриває Ормузьку протоку", роблячи це як для Китаю, так і для всього світу. Він наголосив, що "така ситуація ніколи більше не повториться". Ця заява стала кульмінацією низки подій, які могли призвести до подальшої ескалації конфлікту.

Ключовим елементом заяви Трампа стала домовленість з Китаєм. За його словами, Пекін погодився не постачати зброю Ірану. Цю заяву Трамп озвучив у своїй Truth Social, де він також анонсував свій візит до Пекіна найближчими тижнями, очікуючи "міцних обіймів" від Сі Цзіньпіна. Він підкреслив, що "ми працюємо разом розумно і дуже добре".

Хоча Трамп висловив надію на співпрацю, він також додав попередження: "Ми дуже добре вміємо воювати, якщо доведеться — набагато краще, ніж будь-хто інший". Це свідчить про збереження балансу між дипломатичними рішеннями та готовністю до військової відповіді у разі порушення домовленостей.

До заяви Дональда Трампа американська розвідка повідомляла про можливі плани Китаю щодо передачі Ірану нових систем протиповітряної оборони, включаючи переносні зенітно-ракетні комплекси, які могли б становити загрозу для низьколетючих літаків. Офіційний Пекін тоді заперечив постачання зброї Ірану, заявивши про дотримання суворого контролю експорту.

На тлі цих подій, Дональд Трамп звернувся з офіційним листом до голови КНР Сі Цзіньпіна із проханням утриматися від постачання зброї Ірану. Цей крок підкреслив серйозність намірів Вашингтона щодо врегулювання ситуації та недопущення подальшої військової ескалації в регіоні.

"Китай дуже радий, що я назавжди відкриваю Ормузьку протоку. Я роблю це для них також – і для всього світу. Така ситуація ніколи більше не повториться. Вони погодилися не постачати зброю Ірану", – написав Дональд Трамп у соцмережі Truth Social.

"Ми працюємо разом розумно і дуже добре! Хіба це не краще, ніж битися??? Але пам'ятайте, ми дуже добре вміємо битися, якщо доведеться — набагато краще, ніж будь-хто інший", – додав Трамп, підкреслюючи складну динаміку у відносинах.

Історія з Ормузькою протокою та домовленості з Китаєм демонструють, як складні геополітичні виклики можуть бути врегульовані через переговори та взаємні зобов'язання. Однак, на тлі цих дипломатичних успіхів залишається відчуття постійної готовності до захисту національних інтересів, що свідчить про крихкий баланс між співпрацею та конфронтацією у сучасних міжнародних відносинах.