Час згадати про заморожені російські активи

Але що відбулось зараз? З одного боку, найбільший друг Трампа і Путіна в Європі, Орбан, пензлює до Ростова. Це не тільки забирає у них союзників, але й показує іншим, потенційним друзям Путіна і Трампа, що допомога не прийде. А у випадку з допомогою від США, у вигляді "прилетить раптом Венс на голубому вертольоті", то краще б не приходила. Це має зворотний ефект. І орієнтуватися на США, коли вони мають виражену антиєвропейську політику, шкідливо. Орієнтуватись на США, коли дії Трампа суперечать уявленням європейців про адекватність, – деструктивно. Таким чином, йти проти ЄС, проти Брюсселю, тепер буде не так популярно. А в Брюсселя є політична воля забирати російські активи.

З іншого боку, Трамп посварився з Мелоні. Прем'єр-міністерка Італії, на диво, у виборі між Папою Римським і президентом США обрала Папу Римського. Дивно, правда. А саме Мелоні представляла групу друзів Трампа у ЄС у розгляді проблеми заморожених активів. І просувала їх ідею, що це "не на часі". Вочевидь, тепер у Мелоні не буде на це часу і натхнення. Звісно, є мінус, що тепер Трампу може дзвонити тільки Рютте у моменти загострення. Але є і плюси. 

Таким чином, відкривається вікно можливості повернутись до питання розгляду конфіскації заморожених російських активів. Тим більше, що через дії Трампа у Перській затоці Путін отримав додаткові десятки мільярдів доларів. А економіка ЄС перебуває під ударом через подорожчання енергоносіїв на тлі й так нинішнього інфляційного тиску, що призводить до погіршення умов життя звичайних європейців. Це ускладнює і буде ускладнювати використання грошей самих європейців. Але ж російські гроші – то зовсім інша історія.

Читайте також: Чи залишиться Україна без грошей?

Щоб змусити Путіна зупинитись, потрібно підіймати чек. Показати Путіну, що дорога нафта стратегічно нічого не змінює. Інакше він просто не буде мати мотивації вести перемовини по справжньому, а не вимагати капітуляції України. І російські активи завжди були найкращою відповіддю на питання "Як цей чек підняти". 

Мова, звісно, має йти не про фінансування соціальних програм в Україні, а про збільшення витрат на армію, зарплат ЗСУ, закупівель зброї. І до активнішого рекрутингу в іноземний легіон та посилення технологічності української армії. 

Путін може латати діри в бюджеті завдяки допомозі Трампа, принаймні тимчасово. Але економіка Росії стагнує. І Путін не зможе підняти чек. Йому б за щастя фінансувати ті витрати, які вже є. 

Не кажучи вже про те, що конфіскація цих активів стала б сильним ударом по іміджу Росії. Додатково переконуючи потенційних друзів Росії у Європі у тому, що не слід мати справу з Кремлем. Тим більше Ростов не гумовий. Як і Рубльовка.

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів