Реновація старого житла: що чекає на власників хрущовок

Проблема застарілого житлового фонду в Україні з кожним роком стає дедалі гострішою. Тисячі багатоквартирних будинків, зведених у 50-70-х роках минулого століття, вичерпали свій технічний ресурс і більше не можуть забезпечувати безпеку та енергоефективність на належному рівні. Хоча велика війна внесла корективи у державні пріоритети, питання модернізації "хрущовок" знову повертається до порядку денного профільного парламентського комітету.

Голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі День.LIVE розповіла про поточний стан законодавчих ініціатив у цій сфері. За її словами, підготовка до системних змін розпочалася ще кілька років тому.

"У нас у великих містах є тисячі хрущовок. Ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства", - наголосила Шуляк. Цим поясненням вона підкреслила, що проблема не є новою, а юридичне підґрунтя для її вирішення вже частково сформоване, хоча процес і був перерваний повномасштабним вторгненням.

Наразі відповідний законопроєкт уже пройшов перше читання, проте він потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням нових реалій. Головний акцент у майбутній реформі робитиметься на комплексному підході. Мова йде не лише про зовнішнє оновлення фасадів, а про повну технічну перевірку конструкцій, впровадження сучасних стандартів енергозбереження та оцінку того, чи варто взагалі відновлювати конкретну будівлю з економічного погляду.

Найбільш болючим питанням для мільйонів власників квартир залишається можливість знесення будинків та процедура примусового або добровільного відселення.

"Основне питання - хто буде приймати рішення, що хрущовка буде розселена, а на її місці буде нова", - пояснила Шуляк.

Законодавці стикаються з юридичною дилемою: для знесення будинку потрібна згода переважної більшості мешканців. Проте навіть якщо 90% власників підтримують ідею переїзду в новий будинок, залишається невеликий відсоток тих, хто категорично проти. Саме цей фактор роками блокував пілотні проєкти реновації в Києві та інших мегаполісах. Реконструкція з тимчасовим відселенням також є надзвичайно складним процесом, що потребує величезних організаційних зусиль та наявності маневрового житлового фонду.

"Сьогодні питання реконструкції не в пріоритеті, аварійних хрущовок багато", - зазначає Шуляк.

Держава визнає критичний стан житла, але змушена враховувати обмеженість ресурсів. Через необхідність фінансування оборони та критичної інфраструктури масштабні роботи наразі неможливі. Втім, Олена Шуляк закликає громади не чекати завершення бойових дій, а починати підготовчу роботу вже зараз. Місцева влада повинна проводити інвентаризацію будинків, визначати найбільш проблемні об'єкти та розробляти локальні програми модернізації.

"Містам треба готуватися до таких програм реновації. Коли будуть сприятливі умови, вони вже будуть готові до реалізації", - підсумувала Шуляк.

Успіх реформи залежатиме від того, наскільки якісно міста зможуть напрацювати алгоритми взаємодії з інвесторами та мешканцями до моменту старту активного фінансування.