Сенат США не зміг обмежити військові повноваження Трампа щодо Ірану

Голосування, яке відбулося 16 квітня, показало, що 52 сенатори виступили «проти» резолюції, тоді як 47 підтримали її. Ініціатива, висунута сенаторкою Теммі Дакворт, вимагала виведення американських військ з бойових дій проти Ірану, якщо Конгрес не оголосить війну або не надасть спеціальний дозвіл на використання сили.

Цей акт став вже другою невдалою спробою Сенату обмежити військові операції щодо Ірану. Аналогічний законопроєкт вже провалився на початку березня, що підкреслює стійке розбіжність поглядів у верхній палаті Конгресу.

Голосування майже повністю відобразило партійні лінії, але не обійшлося без винятків. Сенатор-республіканець Ренд Пол підтримав обмеження повноважень президента, тоді як демократ Джон Феттерман проголосував проти резолюції власної партії, демонструючи індивідуальні позиції серед партійних блоків.

Деякі республіканці навіть натякнули на можливий перегляд своєї підтримки президенту, якщо військова операція не завершиться до 60-денного терміну, передбаченого законом 1973 року. Згідно з Резолюцією про воєнні повноваження 1973 року, президент має право вести несанкціоновані бойові дії протягом 60 днів, з можливим продовженням до 90 днів за обґрунтованої «неминучої військової необхідності» для безпеки військ.

Навіть у випадку успішного голосування в обох палатах, президент Дональд Трамп мав би право накласти вето. Для його подолання знадобилося б дві третини голосів, що наразі виглядає малоймовірним, адже для цього була б потрібна консолідована підтримка, якої Сенат не продемонстрував.

Тим часом, президент Сполучених Штатів вже заявив про завершення воєнної операції проти режиму Ірану, таку інформацію повідомила журналістка Fox News Марія Бартіромо, додаючи ще один шар до складної геополітичної ситуації.

Ситуація навколо військових повноважень президента є давньою проблемою в американській політиці, яка регулярно викликає дебати між виконавчою та законодавчою гілками влади. Законодавці прагнуть зберегти свій конституційний обов'язок щодо оголошення війни, тоді як президенти часто посилаються на необхідність швидких дій для захисту національних інтересів, посилаючись на закон 1973 року, який дає главі держави 60 днів на ведення несанкціонованих бойових дій.

Ці події відбувалися в контексті зростання напруженості відносин між США та Іраном, де різні фракції в Конгресі та уряду мають свої погляди на оптимальний шлях вирішення конфлікту. Подібні дебати відображають ширшу дискусію про роль США у світовій політиці та межі президентської влади.

«Ми не можемо дозволити цьому хаосу продовжуватися безконтрольно. Оскільки наші війська продовжують жертвувати всім, що від них вимагається, ми, сенатори, повинні робити абсолютний мінімум того, що від нас вимагається», — зазначила сенаторка Теммі Дакворт, підкреслюючи необхідність парламентського контролю.

За даними CBS News, деякі республіканці зазначили, що вони можуть переглянути свою підтримку президента, якщо війна не завершиться до 60-денного терміну.

Незважаючи на заяву про завершення операції, нездатність Сенату обмежити військові повноваження президента створює прецедент для майбутніх конфліктів. Це нагадує про триваючу боротьбу за баланс влади та важливість діалогу між гілками уряду, яка продовжить формувати зовнішню політику США.Підтримайте «5 канал» на Патреоні. Також стежте за нами у WhatsApp. Для англомовної аудиторії є WhatsApp англійською.