70 мільйонів збитків: «піщана мафія» на Житомирщині розривала землю

Історія почалася з двох керівників та співвласника одного підприємства, які вирішили ігнорувати законодавчі норми. Замість того, щоб отримати ліцензію на видобуток корисних копалин, вони просто задіяли важку техніку на сільськогосподарських землях поруч із діючим кар'єром.

Протягом року ці «бізнесмени» активно працювали, вивізши 68 тисяч кубометрів піску. Весь цей видобуток здійснювався повз державний бюджет, а землі, які мали використовуватися в аграрних цілях, були перетворені на понівечений ландшафт. Відсутність будь-яких дозволів на користування надрами робила кожну вивезену машину піску крадіжкою у держави.

Фахівці Державної екологічної інспекції Поліського округу, прибувши на місце, провели складні розрахунки, які показали жахливі масштаби руйнування. Кожен виритий куб піску не лише призводив до втрати ресурсу, а й пошкоджував ґрунт, змінював підземні води та знищував місцеву екосистему.

Внаслідок їхньої діяльності сума шкоди, завданої довкіллю, перевищила 70 мільйонів гривень. Ці цифри стали ключовим доказом у кримінальному провадженні. Прокуратура вже скерувала матеріали справи до суду, де держава вимагає не лише покарання, а й повного відшкодування цих коштів до бюджету.

Дії обвинувачених кваліфіковано як незаконний видобуток корисних копалин, що призвів до тяжких наслідків.

Ця справа є частиною ширшої проблеми незаконного видобутку надр, яка завдає значної шкоди українській економіці та довкіллю. Подібні інциденти демонструють необхідність посилення контролю та невідворотності покарання за такі злочини.

Начальник Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський зазначив, що ця справа має стати уроком для всіх, хто займається подібною діяльністю, наголошуючи, що розрахунок шкоди є не формальністю, а економічною підставою для притягнення порушників до відповідальності.

Він також додав, що екологи разом з прокурорами та правоохоронцями мають намір довести справу до кінця, адже це “не лише про пісок чи гроші — це про невідворотність покарання”.

Історія на Житомирщині є наочним прикладом того, що незаконний видобуток ресурсів не залишається безкарним. Вона демонструє, що кожен, хто намагається обійти закон, рано чи пізно буде змушений відповідати за свої дії та завдану шкоду.