США та Куба: неочікуваний дипломатичний прорив після 10 років мовчання

Минулої п'ятниці, 10 квітня, в Гавані, відбулася серія непублічних зустрічей між представниками Державного департаменту США та кубинськими урядовцями. Ця подія стала першим офіційним візитом американських посадовців на острів після візиту президента Барака Обами у 2016 році, який мав на меті зближення двох країн. Серед учасників був Рауль Гільєрмо Родрігес Кастро, онук колишнього лідера Куби Рауля Кастро, якого Вашингтон розглядає як ключового спікера та справжнє джерело влади на Кубі.

Американська делегація прибула з чітким меседжем: кубинська економіка перебуває у стані вільного падіння, і наявні еліти мають обмежений час для проведення ключових реформ, щоб уникнути незворотного погіршення ситуації. Вашингтон наполягав на необхідності демократичних та економічних свобод на острові, попереджаючи про ризики ігнорування рекомендацій.

Під час перемовин США також представили конкретні пропозиції. Вони ініціювали допомогу у відновленні інтернет-послуг Куби, зокрема через налагодження супутникового зв'язку Starlink, що могло б стати важливим кроком до відкритості та модернізації.

Крім того, американські дипломати підтвердили свою політику сприяння скасуванню кубинського ембарго. Ця ініціатива включала умови щодо виплати компенсацій американським громадянам та компаніям за конфісковане майно після революції 1959 року, звільнення політичних в'язнів та забезпечення ширших політичних свобод, зокрема проведення вільних та чесних виборів.

Водночас Вашингтон висловив занепокоєння активністю іноземних розвідувальних, військових та терористичних угруповань, які, з дозволу кубинського уряду, діють менш ніж за 100 миль від території США. Цей аспект додав напруженості у переговори, підкресливши чутливість геополітичної ситуації.

Попри відсутність прямих погроз, Державний департамент чітко дав зрозуміти, що американський уряд не допустить кризи на Кубі. Представники США наголосили на прагненні до дипломатичного вирішення, але попередили, що острів не повинен перетворитися на серйозну загрозу національній безпеці, якщо кубинські лідери відмовляться прийняти необхідні заходи. Наприкінці березня Трамп висловив бажання укласти угоду з Кубою, вказуючи на готовність до переговорів.

Ці переговори відбулися на тлі тривалого періоду напруженості між США та Кубою. Раніше Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан через ситуацію на Кубі, звинувативши кубинський режим у співпраці з Росією, Китаєм та Іраном, а також у підтримці угруповань ХАМАС та "Хезболла". Це призвело до значного обмеження енергопостачання та масштабних блекаутів на острові, зокрема через нестачу пального, що паралізувало транспорт і обмежило роботу лікарень. У відповідь на це уряд Куби оголосив міжнародний надзвичайний стан, звинувативши США у погрозах.

Незважаючи на санкції, Росія продовжує постачати енергоносії на Кубу. Цей факт створює додатковий контекст для переговорів, оскільки напередодні візиту у квітні Трамп хоча і пригрозив митами країнам, які постачають на острів нафту, пізніше заявив, що не вбачає проблеми в таких поставках. Паралельно "Більше оперативних новин у Telegram Апострофа" самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко розкритикував зовнішню політику США, назвавши її ознакою диктатури.

Високопоставлений чиновник Держдепу зазначив, що відбулося кілька зустрічей, під час яких американські представники заявили кубинській стороні, що "економіка перебуває у вільному падінні", а у панівних еліт острова є невеликий проміжок часу для проведення ключових реформ за підтримки США, перш ніж обставини "безповоротно погіршаться".

Інший чиновник Держдепартаменту, коментуючи позицію США, заявив: "Президент Трамп прагне знайти дипломатичне рішення, якщо це можливо, але не дозволить, щоб острів перетворився на серйозну загрозу національній безпеці, якщо кубинські лідери не захочуть або не зможуть вжити заходів".

Ця неочікувана серія переговорів між США та Кубою, що відбулася вперше за десять років, відкриває нову сторінку у складних відносинах двох країн. Подальший розвиток подій залежатиме від готовності обох сторін до компромісів та розуміння спільних інтересів, які можуть привести до стабілізації або, навпаки, посилити напруженість у регіоні. "Axios" повідомляв про ці переговори з посиланням на джерела в американському уряді.