Не носиш форму? Цивільним загрожує штраф 6 800 гривень за камуфляж

Одного разу, коли Україна вже відчула на собі всю важкість повномасштабного вторгнення, камуфляжний одяг став символом національної стійкості та непокори. Він заполонив вулиці міст, перетворившись на повсякденний вибір не лише для захисників, а й для звичайних громадян. Цей неочікуваний тренд створив особливу атмосферу єднання, але водночас породив багато запитань щодо його правомірного використання.

У цій ситуації особливо важливо для кожного громадянина, який обирає такий одяг, розуміти ключову різницю між справжньою військовою формою та її цивільними аналогами. Міністерство оборони, усвідомлюючи цю потребу, взялося за роз'яснення, щоб уникнути непорозумінь та потенційних штрафів. Адже те, що на перший погляд здається просто даниною моді або виявом патріотизму, може мати юридичні наслідки.

Військовою формою вважається одяг, що виготовляється у маскувальних малюнках, таких як ММ-14 (український піксель) або ММ-16Ф (синьо-сірий піксель для ВМС), а також інші різноманітні маскувальні малюнки, призначені для виконання бойових чи спеціальних завдань. Такий одяг, зі своєю специфічною символікою та дизайном, чітко ідентифікує його власника як представника Збройних Сил України або інших військових формувань.

На противагу цьому, одяг у стилі «мілітарі» – це лише візуальна імітація військового. Він може мати схожу колірну гаму чи фасон, проте принципово не повинен копіювати статутні камуфляжі, державну символіку, знаки розрізнення ЗСУ чи будь-яких інших військових формувань. Саме відсутність цих офіційних елементів робить його дозволеним для носіння цивільними, виключаючи будь-які правові ускладнення.

Список осіб, які мають право носити військову форму, затверджений наказом Міноборони № 606 від 20 листопада 2017 року. До нього входять військовослужбовці, військовозобов’язані на зборах, резервісти, курсанти та ліцеїсти, а також особи, звільнені з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми. Це означає, що всі інші категорії громадян офіційно не належать до цього переліку.

За ігнорування цих правил Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено покарання. Зокрема, стаття 186-8 кодексу встановлює, що носіння військової форми із шевронами ЗСУ або інших військових формувань особами, які не мають на це права, карається попередженням або штрафом від 2 550 до 3 400 гривень. У випадку повторного порушення протягом року сума штрафу зростає до 3 400 – 6 800 гривень, додатково можуть бути застосовані громадські роботи від 30 до 40 годин, з конфіскацією одягу та знаків розрізнення.

Міністерство оборони України повідомляє, що під час повномасштабної війни популярність камуфляжного одягу серед цивільних українців значно зросла. Ця обставина зробила роз'яснення офіційних правил його носіння ще більш актуальним. У відомстві наголошують на необхідності розрізняти військову форму від одягу в стилі «мілітарі», аби уникнути адміністративної відповідальності.

Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення, встановлені наказом Міноборони №606 від 20 листопада 2017 року, чітко визначають коло осіб, які мають право на такий одяг. Ці норми, що стосуються військовослужбовців Збройних сил України, Державної служби спеціального транспорту та ліцеїстів військових ліцеїв, є обов'язковими для дотримання і спрямовані на підтримання порядку та ієрархії у військовому середовищі.

«Проте, аби уникнути штрафів за носіння військової форми, треба розуміти, чим вона відрізняється від одягу «мілітарі»-стилю», – зазначають у Міноборони, підкреслюючи важливість обізнаності громадян.

Таким чином, хоча бажання підтримати свою країну через зовнішні атрибути є цілком зрозумілим, варто пам'ятати про встановлені правила. Обираючи одяг, важливо робити це свідомо, адже розуміння тонкощів між військовою формою та стилем «мілітарі» допоможе уникнути небажаних правових наслідків та зберегти повагу до військової символіки.