SIPRI: перевага українських ШІ-дронів над РФ живе лічені місяці

Будь-яка перевага, яку українській армії дає прогрес у штучному інтелекті, тримається лише кілька місяців. Потім росіяни розгортають контрзаходи - і цикл починається знову. Саме так Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру (SIPRI) описав природу сучасної дронової війни у своєму лютневому звіті про закупівлі військового ШІ.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у звіті SIPRI "Responsible Procurement of Military Artificial Intelligence".

Автори документа Нетта Гуссак і Венсан Буланін формулюють цей висновок прямо: "будь-яка перевага, яку надає прогрес у ШІ, може бути втрачена за місяці, коли противник розробляє контрзаходи". Оцінка спирається на спільне дослідження Семюела Бендетта і Девіда Кириченка з Modern War Institute при Вест-Пойнті від січня 2025 року, на яке автори посилаються у звіті.

Сам вибір України на користь швидкого впровадження ШІ, за версією SIPRI, був продиктований екзистенціальною необхідністю. Через нестачу танків і артилерії країна зробила ставку на дешеві дрони. А оскільки російська радіоелектронна боротьба здатна заглушити системи зв'язку та навігації, від яких залежать дистанційно керовані дрони, ЗСУ почали використовувати ШІ-дрони, які можуть частину атаки виконувати автономно.

Механізмом швидкого постачання таких систем у війська стала платформа Brave1, створена у квітні 2023 року. У звіті її описано як державну ініціативу, що з'єднує військових з технологічними постачальниками, координує взаємодію між гравцями галузі та забезпечує оперативне тестування нових рішень. Через онлайн-маркетплейс Defence Technology Marketplace бойові підрозділи можуть напряму купувати з каталогу понад 1000 інновацій - від автономних дронів і наземних роботів до ШІ-систем спостереження та розвідки.

На початку війни Україна переважно імпортувала ШІ-рішення - купувала комерційні продукти, переобладнувала їх під бойові завдання, приймала донорські поставки. З часом стратегія змінилася на користь внутрішнього виробництва, хоча компонентна база, як зазначає SIPRI, багато в чому залишається іноземною.

Ця модель не вписується в традиційні закупівельні процедури західних армій. SIPRI детально розбирає логіку конфлікту: класичні закупівлі побудовані за так званою waterfall-моделлю, у якій від визначення потреби до постачання йде лінійний ланцюг із припущенням, що вимоги залишаються стабільними. Розробка ШІ, навпаки, потребує безперервного доопрацювання - нового тренування, тестування, повторного тренування моделей у міру появи нових даних. Одна з моделей, яку розглядають для інтеграції ШІ, називається "AI as a service": постачальник передає війську не готовий продукт, а послугу постійних оновлень через хмарну платформу.

Проблема для закупівельних агенцій фундаментальна: традиційна система виходить із того, що продукт фіксований і може бути протестований за заздалегідь встановленими критеріями. Для ШІ-систем обидва припущення не працюють. А коли до цього додається темп, у якому тактична перевага живе місяцями, питання постає вже не про адаптацію процедур, а про те, чи здатна класична бюрократія взагалі поспівати за війною, яку веде Україна.