Теорія демократичної підкови

Путінізм і трампізм є протилежними полюсами демократичної підкови, як результат потягу до екстреми різнополярних псевдодемократичних антагоністичних політичних режимів

Зміст

Вони достатньо успішно вдають, імітують та мімікрують під демократію, проте насправді є втіленням недоліків демократії, хоч у різних її проявах.

У випадку путінізму це приклад так званої спін-демократії, яка імітує демократичні інститути та процедури з метою монополії влади шляхом контрою за інформаційним полем, програмування паралельної політичної реальності, яка є антидемократична в усіх значеннях. 

У випадку трампізму це монополія над демократичними інститутами та процесами з метою все тієї ж монополії влади шляхом ігнорування демократичних цінностей, практик та процедур, програмування єдиної правильної паралельної політичної реальності.

Теорія демократичної підкови відтворює проблему політичної ідеології право-лівого спектру, яка спостерігається з "нульових" років, коли крайні праві та крайні ліві політичні партії щораз менше є політичними конкурентами, а натомість стаю щораз ближчими у своїй риториці та світогляді. Проблема, яка відома у політичній науці як проблема теорії підкови.

Демократії стає щоразу складніше виживати в умовах центристської позиції, а її намагання, попри щораз більше викликів для демократії дотримуватися "золотої середини", у підсумку призводить лише до посилення антидемократичних сил. Щобільше, такі антидемократичні сили намагаються переконати, що саме вони є носіями справжньої демократії.

Причина цієї невтішної тенденції, яка от-от стане закономірністю, нездатність демократії захищати себе

У сучасної демократії синдром набутого імунодефіциту через відсутність здорових антитіл, щоб протидіяти агресивним авторитарним та псевдодемократичним вірусам, а також втрата здатності розрізняти здорові та нездорові процеси у своєму організмі. 

Через неадаптивні ціннісні та етичні рамки, у яких демократія застигла в парадигмі ілюзії кінця історії, вона повірила у свою неповторність та цивілізаційну безальтернативність, що дозволило чисельним псевдодемократам зберегти форму, але вихолостити зміст.

Якщо демократія не стане войовничою і не навчиться захищати себе від своїх ворогів, не лише зовнішніх (закритих суспільств), але також внутрішніх (відкритих суспільств), то вона вже дуже скоро з категорії "поганої форми правління, але нічого кращого людство поки що не придумало" перейде у категорію "одна з багатьох поганих форм правління, які придумало людство, але просто має кращу репутацію".

Джерело

Про автора. Тарас Радь, координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Теги за темою
Росія США Володимир Путін Новини Дональд Трамп Суспільство Новини політики
Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader