Італійський суд віддав українську дитину іноземцям: мати та сестри чекають вдома

Історія почалася у 2022 році, коли в умовах повномасштабного вторгнення Росії українську дитину евакуювали до Італійської Республіки. Цей крок був тимчасовим захистом, спрямованим на порятунок від небезпеки. Проте, дитина опинилася в центрі юридичного конфлікту, який викликав обурення в Україні.

Батько дитини наразі вважається зниклим безвісти, захищаючи Україну на фронті. Водночас мати жива і не позбавлена батьківських прав. Здавалося б, це єдине та непорушне право – дитина має родину, яка чекає на неї в Україні. Але італійський суд вирішив інакше.

Суд у справах неповнолітніх міста Лечче (регіон Апулья) ухвалив неочікуване рішення: передати українську дитину на усиновлення іноземним громадянам. Це відбулося без урахування мораторію на міждержавне усиновлення, який діє в Україні в умовах війни. Омбудсмен Дмитро Лубінець назвав це рішення грубим порушенням міжнародних стандартів захисту прав дитини.

Найбільш болючим aspect є розлучення дитини з рідними сестрами, які вже повернулися в Україну. Цей вчинок, як зазначають українські посадовці, є свідомим руйнуванням сім’ї та ігноруванням міжнародного права. Суд обмежився формальним визнанням «заочної присутності» батьків, не беручи до уваги їх реальну участь у справі, включно з батьком, який зник безвісти.

Раніше цьому рішенню передувала низка системних порушень: українських законних представників було відсторонено, призначено іноземних опікунів, а доступ українських дипломатів до дітей обмежено. Омбудсмен також зауважив, що аналогічні ризики існують щодо інших 82 дітей із Чинадіївського дитячого будинку, санаторно-оздоровчого центру «Смарагдове місто» та Сумського дитячого будинку імені С.П. Супруна.

Українська сторона вимагає негайного оскарження рішення суду, повернення дитини матері в Україну та неприпустимості усиновлення українських дітей іноземцями. Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, повідомив про направлення листа прем’єр-міністру України для вжиття заходів щодо возз’єднання сім’ї та повернення всіх українських дітей на батьківщину. Він також звернувся до низки європейських інституцій та чиновників у ЄС, а також до віцепрезидентки Європейського парламенту Піни Пічерно.

Крім того, Дмитро Лубінець. у своєму Телеграм-каналі попередив про системні проблеми, які фіксуються також у Німеччині та Швейцарії. Українська позиція є безальтернативною: діти, евакуйовані за кордон, мають бути повернені в Україну.

Мораторій на міждержавне усиновлення в Україні, запроваджений через війну, має на меті захистити евакуйованих та вимушено переміщених дітей. Ця заборона покликана забезпечити збереження зв'язків дитини з її сім'єю та країною народження, особливо для тих, чиї батьки захищають країну або зникли безвісти.

Подібні випадки, коли іноземні суди ігнорують міжнародні норми щодо захисту прав дитини, викликають занепокоєння. Раніше повідомлялося, що у жовтні 2025 року вісім українських дітей повернулися до своїх родин після втручання першої леді США Меланії Трамп. Також, на початку квітня сімох українських дітей, віком від 13 до 17 років, повернули з тимчасово окупованих територій. США виділили 25 млн доларів через Держдепартамент у координації з Конгресом на програми, спрямовані на повернення та реабілітацію дітей, примусово вивезених Росією. За словами президента Володимира Зеленського, з початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути дві тисячі дітей, які перебували на тимчасово окупованих територіях або були вивезені до Росії. Крім того, дитячий омбудсмен Російської Федерації Марія Львова-Бєлова незаконно усиновила українську дитину з Маріуполя і сприяла такому ж незаконному усиновленню 350 дітей з України та вивезенню окупантами до двох тисяч дітей Донбасу.

«Це рішення грубо порушує міжнародні стандарти захисту прав дитини. Адже пріоритет один — збереження дитини в її сім'ї та державі народження. Але в цьому конкретному випадку італійський суд не тільки проігнорував мораторій, а й факт наявності у дитини сім'ї: мами і сестер!» — наголосив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

«Ба більше, дитину розлучили зі своїми рідними сестрами, які вже повернулися в Україну. Це свідоме руйнування сім'ї, порушення права дитини на збереження сімейних зв'язків, ігнорування міжнародного права» — додав чиновник.

Історія української дитини в Італії підкреслює гостру потребу в захисті прав дітей, які постраждали від конфліктів. Попри складність ситуації, Україна залишається непохитною у своєму прагненні возз'єднати родини та повернути всіх дітей на батьківщину, адже збереження сімейних зв’язків – це непорушне право кожної дитини.